Латвія та Естонія заборонили символи підтримки війни РФ проти України

31 березня Сейм Латвії ухвалив у другому та остаточному читанні термінові поправки до Закону про безпеку масових видовищних та святкових заходів. Раніше подібний крок зробила влада Естонії

Про це пише "Європейська правда".

 

Поправки забороняють символи, що використовуються для позначення військової агресії та військових злочинів, за винятком випадків, коли метою не є виправдання або прославлення таких злочинів.

"Засуджуючи війну Росії в Україні, ми повинні надіслати сильний сигнал про те, що символи, які прославляють російську військову агресію, такі як літери " Z" або "V", або інші символи, що використовуються для цієї мети, є недоречними в публічних заходах", - сказав Артус Кайміньш, голова комісії з прав людини та зв'язків з громадськістю, яка відповідає за просування законопроєкту в Сеймі.

Поправки також забороняють видавати дозвіл на організацію заходу, якщо запланований захід проводиться в межах 200 метрів від будь-якої пам'ятки на території Латвії, яка прославляє перемогу та увічнює пам'ять Радянської армії та її військ.

Також, уряд Естонії схвалив поправки до карного законодавства, за якими буде каратися використання ворожих символів на підтримку російської агресії проти України.

У Пенітенціарний кодекс як адміністративне правопорушення включають використання ворожих символів для підтримки агресії або війни. За демонстрацію цих символів із метою висловити підтримку чи виправдати ці діяння можна отримати грошовий штраф чи арешт. 



Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.