В Казані зняли меморіальну дошку Михайлові Грушевському

Меморіальну дошку Михайло Грушевському зняли в Казані

Про це повідомив інтернет-журнал для студентів "Вітер".

У Казані (Республіка Татарстан) зі стіни будівлі по вулиці Кремлівській 15/25 зняли меморіальну дошку історику, професору, голові Української Центральної Ради Михайлові Грушевському.

Михайло Грушевський з родиною проживав у цьому готелі з 3 вересня до середини листопада 1915 році. В Казань історика заслала російська імперська влада.

16 вересня 2006 року на будівлі урочисто відкрили пам'ятну дошку (скульптор - Махмуд Гасімов). 

З початком нового наступу російських військ, тобто, з 24 лютого 2022 року, біля дошки регулярно з'являлись квіти.

 
 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.