Латвія та Естонія заборонили символи підтримки війни РФ проти України

31 березня Сейм Латвії ухвалив у другому та остаточному читанні термінові поправки до Закону про безпеку масових видовищних та святкових заходів. Раніше подібний крок зробила влада Естонії

Про це пише "Європейська правда".

 

Поправки забороняють символи, що використовуються для позначення військової агресії та військових злочинів, за винятком випадків, коли метою не є виправдання або прославлення таких злочинів.

"Засуджуючи війну Росії в Україні, ми повинні надіслати сильний сигнал про те, що символи, які прославляють російську військову агресію, такі як літери " Z" або "V", або інші символи, що використовуються для цієї мети, є недоречними в публічних заходах", - сказав Артус Кайміньш, голова комісії з прав людини та зв'язків з громадськістю, яка відповідає за просування законопроєкту в Сеймі.

Поправки також забороняють видавати дозвіл на організацію заходу, якщо запланований захід проводиться в межах 200 метрів від будь-якої пам'ятки на території Латвії, яка прославляє перемогу та увічнює пам'ять Радянської армії та її військ.

Також, уряд Естонії схвалив поправки до карного законодавства, за якими буде каратися використання ворожих символів на підтримку російської агресії проти України.

У Пенітенціарний кодекс як адміністративне правопорушення включають використання ворожих символів для підтримки агресії або війни. За демонстрацію цих символів із метою висловити підтримку чи виправдати ці діяння можна отримати грошовий штраф чи арешт. 



Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.