Кличко підтримує ідею перейменування станцій метро з «недружніми» назвами

За словами мера Києва, було б доречно перейменувати станцію «Мінську» на «Варшавську»

Мер Києва Віталій Кличко підтримує перейменування кількох станцій столичного метро, що мають "не дружні" до України та українців назви. Про це Віталій Кличко заявив в ефірі загальнонаціонального об'єднаного телемарафону.

 

"Такі зміни, перейменування, ми будемо розглядати на найближчій сесії Київради. Щоб нам, киянам, назви столичних станцій метро нагадували про позитивні зміни та про те, хто є нашими справжніми друзями. А не звеличували тих, хто посилає сюди орду і смерть українцям. Ми обов'язково розглянемо це питання і зробимо правильні кроки", – сказав Віталій Кличко.

Зокрема, за словами мера Києва, було б доречно перейменувати станцію "Мінську" на "Варшавську".

"Наприклад, станція "Мінська". Якщо ми отримуємо погрози з Мінську, а з території Білорусі злітають літаки, які бомблять і випускають ракети по наших будинках, така назва станції є неприємним нагадуванням. Я переконаний, що "Мінська" може стати, наприклад, "Варшавською". Адже Варшава – місто, яке активно допомагає Києву, прийняло багато переселенців, є справжнім другом!" – пояснив свою позицію Віталій Кличко.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.