Кличко підтримує ідею перейменування станцій метро з «недружніми» назвами

За словами мера Києва, було б доречно перейменувати станцію «Мінську» на «Варшавську»

Мер Києва Віталій Кличко підтримує перейменування кількох станцій столичного метро, що мають "не дружні" до України та українців назви. Про це Віталій Кличко заявив в ефірі загальнонаціонального об'єднаного телемарафону.

 

"Такі зміни, перейменування, ми будемо розглядати на найближчій сесії Київради. Щоб нам, киянам, назви столичних станцій метро нагадували про позитивні зміни та про те, хто є нашими справжніми друзями. А не звеличували тих, хто посилає сюди орду і смерть українцям. Ми обов'язково розглянемо це питання і зробимо правильні кроки", – сказав Віталій Кличко.

Зокрема, за словами мера Києва, було б доречно перейменувати станцію "Мінську" на "Варшавську".

"Наприклад, станція "Мінська". Якщо ми отримуємо погрози з Мінську, а з території Білорусі злітають літаки, які бомблять і випускають ракети по наших будинках, така назва станції є неприємним нагадуванням. Я переконаний, що "Мінська" може стати, наприклад, "Варшавською". Адже Варшава – місто, яке активно допомагає Києву, прийняло багато переселенців, є справжнім другом!" – пояснив свою позицію Віталій Кличко.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.