На Волині висадили алею пам’яті загиблих у війні з РФ українців

У Ковелі на Волині висадили алею пам’яті українців, які загинули від російських загарбників

Громада посадила 150 саджанців квітучих та фруктових дерев, як символи вічної пам'яті про загиблих.

Про це у Фейсбуці повідомив міський голова Ковеля Ігор Чайка.

"Біля ліцею №10 з'явилася алея пам'яті українців, загиблих у війні. Колектив школи, учні і батьки принесли із собою і разом висадили 150 саджанців – вишень, яблунь, сакур, груш, бузку, жасмину. На окремих деревах прикріпили назви міст, що найбільше постраждали від війни - Буча, Ірпінь, Маріуполь, Херсон, Охтирка, Чернігів, Харків…", - написав Чайка.

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.