Вулиця Сахарова в Івано-Франківську: заява дисидентів та реакція мера

Колишні радянські політв'язні пропонують зберегти назву вулиці в Івано-Франківську на честь Андрія Сахарова

13 квітня Івано-Франківська міська рада ухвалила рішення про перейменування 25 вулиць, названих на честь культурних, політичних та наукових діячів Росії.

Серед перейменованих - вулиця Сахарова. Вона отримала назву Української Перемоги.

Колишні радянські політв'язні опублікували звернення до до міської ради та міського голови Івано-Франківська із закликом не позбавляти місто топоніму на честь Андрія Сахарова.

"Молоді роки свого життя ми віддали боротьбі проти комуністичної імперії, за що каралися у в'язницях і таборах. Зовсім небагато громадян тоталітарної держави наважувалися тоді допомогти нам або підтримати нас.

Найактивнішим і найвпливовішим нашим захисником був Андрій Дмитрович Сахаров. Попри погрози та переслідування з боку влади, що ненавиділа його, він, як міг, невтомно боровся за наше визволення.

Сьогодні, повертаючись до нині вже історичних документів, листів, звернень, інтерв'ю, бачимо, як великий громадянин Андрій Сахаров постійно активно захищав права українських політичних в'язнів, зокрема Василя Стуса та багатьох інших. Саме ми, українські громадяни різного етнічного походження, найчастіше згадувалися у його виступах і письмових документах.

Раптова смерть Андрія Дмитровича була для нас трагічною подією. Ми впевнені: якби Андрій Дмитрович був живий, він був би з нами, з Україною, а не зі злочинцем Путіним" - йдеться у зверненні.

Заява підписали Семен Глузман, Микола Горбаль, Мустафа Джемілєв, Йосиф Зісельс, Ігор Калинець, Мирослав Маринович, Володимир Мармус, Богдан Ребрик, Зорян Попадюк, Юрій Шухевич, Василь Овсієнко.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків уже відреагував на це зверненя і заявив, що частину вулиці Сахарова збережуть з попередньою назвою, а частину таки перейменують.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.