В Івано-Франківську розробили комп’ютерну гру про Василя Стефаника

В Івано-Франківську в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника презентували комп’ютерну гру-вікторину «Шлях Василя Стефаника»

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Праця, яку ми розпочали майже місяць тому, нарешті окреслена у віртуальному форматі - навчально-інтелектуальна гра "Шлях Василя Стефаника". Гра призначена для учнів, вчителів, студентів та їх викладачів. Головна мета – популяризація творчості Василя Стефаника", - зазначив професор кафедри української літератури факультету філології, доктор філологічних наук Олександр Солецький під час презентації гри.

Ідея створення гри-вікторини виникла рік тому. Над нею працювали науковці 4-х кафедр Прикарпатського університету. Наразі гру можна використовувати у школі під час вивчення творчості Стефаника, аби перевірити знання учнів. Також вікторина дозволяє людям різного віку перевірити свою обізнаність про життя та епоху Василя Стефаника.

"Унікальна настільна мапа дозволяє нам умовно мандрувати життєвим шляхом Василя Стефаника від його народження до смерті. Умовним персонажем цієї гри є Карпатська рись – символ Прикарпатського університету, в яку перевтілюються учасники комп'ютерної гри і умовно мандрують мапою від початку до кінця. Карпатська рись кожному із гравців задає по 20 запитань. Віртуальна мандрівка відбувається під супровід автентичної покутської музики і переносить усіх в епоху кінця 19 початку 20-го століття", - зауважив Солецький.

Гра-вікторина має кілька категорій. У категоріях "Життєпис" та "Світлина" учасникам треба розпізнати, з ким контактував Василь Стефаник та де перебував за своє життя. У категорії "Слова" необхідно розпізнати діалектне значення слова з конкретного тексту письменника, а у категорії "Почерк" - прочитати рукописну фразу письменника і обрати правильний варіант відповіді.

"Окрема категорія – це "Твори". Треба розгадати зміст новел, або їхніх форм, персонажів його художніх текстів. Ми не намагались охопити всю творчість письменника, а обрали лише 7 художніх текстів…, і в додатку будемо вказувати всім охочим, які саме тексти включені у перелік запитань", - пояснив Солецький.

"Фактично, ми зробили діалогову систему. Замість того, щоб відповідати на нудні питання ми маємо ігровий сценарій", - запевнив доцент кафедри комп'ютерних наук та інформаційних систем факультету математики та інформатики, кандидат технічних наук Віктор Ровінський.

Він стверджує, що грати у вікторину дуже просто. Варто лише отримати від її організаторів необхідний код. Будь-які спроби фальшування з відповідями тут виключені.

Вперше у гру-вікторину зіграють 23 квітня усі школи територіальних громад Прикарпаття, тобто 62 навчальні заклади. Шість переможців отримають призи від розробників вікторини. Попри це науковці Прикарпатського університету мають на меті розширити вікторину, щоб у ігровій формі учні могли перевіряти свої знання про інших українських письменників.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.