В Івано-Франківську розробили комп’ютерну гру про Василя Стефаника

В Івано-Франківську в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника презентували комп’ютерну гру-вікторину «Шлях Василя Стефаника»

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Праця, яку ми розпочали майже місяць тому, нарешті окреслена у віртуальному форматі - навчально-інтелектуальна гра "Шлях Василя Стефаника". Гра призначена для учнів, вчителів, студентів та їх викладачів. Головна мета – популяризація творчості Василя Стефаника", - зазначив професор кафедри української літератури факультету філології, доктор філологічних наук Олександр Солецький під час презентації гри.

Ідея створення гри-вікторини виникла рік тому. Над нею працювали науковці 4-х кафедр Прикарпатського університету. Наразі гру можна використовувати у школі під час вивчення творчості Стефаника, аби перевірити знання учнів. Також вікторина дозволяє людям різного віку перевірити свою обізнаність про життя та епоху Василя Стефаника.

"Унікальна настільна мапа дозволяє нам умовно мандрувати життєвим шляхом Василя Стефаника від його народження до смерті. Умовним персонажем цієї гри є Карпатська рись – символ Прикарпатського університету, в яку перевтілюються учасники комп'ютерної гри і умовно мандрують мапою від початку до кінця. Карпатська рись кожному із гравців задає по 20 запитань. Віртуальна мандрівка відбувається під супровід автентичної покутської музики і переносить усіх в епоху кінця 19 початку 20-го століття", - зауважив Солецький.

Гра-вікторина має кілька категорій. У категоріях "Життєпис" та "Світлина" учасникам треба розпізнати, з ким контактував Василь Стефаник та де перебував за своє життя. У категорії "Слова" необхідно розпізнати діалектне значення слова з конкретного тексту письменника, а у категорії "Почерк" - прочитати рукописну фразу письменника і обрати правильний варіант відповіді.

"Окрема категорія – це "Твори". Треба розгадати зміст новел, або їхніх форм, персонажів його художніх текстів. Ми не намагались охопити всю творчість письменника, а обрали лише 7 художніх текстів…, і в додатку будемо вказувати всім охочим, які саме тексти включені у перелік запитань", - пояснив Солецький.

"Фактично, ми зробили діалогову систему. Замість того, щоб відповідати на нудні питання ми маємо ігровий сценарій", - запевнив доцент кафедри комп'ютерних наук та інформаційних систем факультету математики та інформатики, кандидат технічних наук Віктор Ровінський.

Він стверджує, що грати у вікторину дуже просто. Варто лише отримати від її організаторів необхідний код. Будь-які спроби фальшування з відповідями тут виключені.

Вперше у гру-вікторину зіграють 23 квітня усі школи територіальних громад Прикарпаття, тобто 62 навчальні заклади. Шість переможців отримають призи від розробників вікторини. Попри це науковці Прикарпатського університету мають на меті розширити вікторину, щоб у ігровій формі учні могли перевіряти свої знання про інших українських письменників.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Червоне вторгнення. "Золотий вересень" з польської перспективи

"Ми побачили, як зі "Скали" виїхав ескадрон ворожої кінноти. Цього разу – в бойовому порядку. Визначені стрільці відкрили вогонь по сигналу мого пострілу. Відстань – 300-400 метрів. Падали вершники, падали коні". Бій без розуміння загальної картини. Без перспективи. Без надії. Спогади польського офіцера.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.