В Івано-Франківську розробили комп’ютерну гру про Василя Стефаника

В Івано-Франківську в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника презентували комп’ютерну гру-вікторину «Шлях Василя Стефаника»

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Праця, яку ми розпочали майже місяць тому, нарешті окреслена у віртуальному форматі - навчально-інтелектуальна гра "Шлях Василя Стефаника". Гра призначена для учнів, вчителів, студентів та їх викладачів. Головна мета – популяризація творчості Василя Стефаника", - зазначив професор кафедри української літератури факультету філології, доктор філологічних наук Олександр Солецький під час презентації гри.

Ідея створення гри-вікторини виникла рік тому. Над нею працювали науковці 4-х кафедр Прикарпатського університету. Наразі гру можна використовувати у школі під час вивчення творчості Стефаника, аби перевірити знання учнів. Також вікторина дозволяє людям різного віку перевірити свою обізнаність про життя та епоху Василя Стефаника.

"Унікальна настільна мапа дозволяє нам умовно мандрувати життєвим шляхом Василя Стефаника від його народження до смерті. Умовним персонажем цієї гри є Карпатська рись – символ Прикарпатського університету, в яку перевтілюються учасники комп'ютерної гри і умовно мандрують мапою від початку до кінця. Карпатська рись кожному із гравців задає по 20 запитань. Віртуальна мандрівка відбувається під супровід автентичної покутської музики і переносить усіх в епоху кінця 19 початку 20-го століття", - зауважив Солецький.

Гра-вікторина має кілька категорій. У категоріях "Життєпис" та "Світлина" учасникам треба розпізнати, з ким контактував Василь Стефаник та де перебував за своє життя. У категорії "Слова" необхідно розпізнати діалектне значення слова з конкретного тексту письменника, а у категорії "Почерк" - прочитати рукописну фразу письменника і обрати правильний варіант відповіді.

"Окрема категорія – це "Твори". Треба розгадати зміст новел, або їхніх форм, персонажів його художніх текстів. Ми не намагались охопити всю творчість письменника, а обрали лише 7 художніх текстів…, і в додатку будемо вказувати всім охочим, які саме тексти включені у перелік запитань", - пояснив Солецький.

"Фактично, ми зробили діалогову систему. Замість того, щоб відповідати на нудні питання ми маємо ігровий сценарій", - запевнив доцент кафедри комп'ютерних наук та інформаційних систем факультету математики та інформатики, кандидат технічних наук Віктор Ровінський.

Він стверджує, що грати у вікторину дуже просто. Варто лише отримати від її організаторів необхідний код. Будь-які спроби фальшування з відповідями тут виключені.

Вперше у гру-вікторину зіграють 23 квітня усі школи територіальних громад Прикарпаття, тобто 62 навчальні заклади. Шість переможців отримають призи від розробників вікторини. Попри це науковці Прикарпатського університету мають на меті розширити вікторину, щоб у ігровій формі учні могли перевіряти свої знання про інших українських письменників.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.