Відкриється виставка про історію спротиву та Віртуальний музей російській агресії

До Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Український інститут національної пам'яті запрошує на відкриття в центрі Києва виставки про історію спротиву та Віртуального музею російської агресії

Відкриття відбудеться 25 лютого, о 14:00, на виставкових конструкціях Українського інституту національної пам'яті на Майдані Незалежності (вул. Хрещатик, 22, поруч із Головпоштамтом).

 

Експозиція розповість 10 історій спротиву окупації в Криму у різних сферах. Зокрема, йдеться про опір російській агресії з боку громадських активістів, військових, діячів освіти, духовенства. Крізь призму опису подій з 2014 року і по сьогодні виставка системно розкриє феномен спротиву, який триває й досі.

Інший тематичний фокус експозиції – це презентація вебпорталу Віртуальний музей російської агресії. Вебпортал є унікальним цифровим інструментом доступу до фактів про агресію Російської Федерації проти України, починаючи з 2014 року. Наразі на порталі працює тематичний блок, присвячений окупації Кримського півострова, який містить документи, фото, відео, свідчення та аналітику. Вся викладена українською та англійською мовою інформація базується на перевірених джерелах. Проєкт акумулює результати роботи великої кількості організацій та активістів, які багато років поспіль фіксували факти про події війни та окупації, надає платформу для систематизації і викладу цієї інформації у форматі, доступному для різних аудиторій.

Саме Віртуальний музей російської агресії є джерелом частини історій спротиву, представлених на виставці.

До участі у відкритті запрошені:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;
  • Антон Кориневич, Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим;
  • Ігор Поночовний, керівник Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
  • Ірина Верещук, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;
  • Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України;
  • Еміне Джепарова, перша заступниця міністра закордонних справ України.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.