АНОНС: дискусія "Християнство і війна: українські виклики"

Розмова про оригінальний та непересічний погляд на релігію, її відношення і взаємодію в контексті культури, науки та суспільних проблем сучасності

28 квітня о 17 годині відбудеться онлайн-дискусія "Християнство і війна: українські виклики".

 

Організатори події: Бібліотека Українського католицького університету та видавництво "Свічадо".

Початок нової фази російської агресії проти України підіймає цілий пласт проблем віри та християнства для людей, які опинились в кризовій ситуації:
- Чи може віра дати відповіді на питання, які ставить війна?
- Чи можливе милосердя на тлі масових вбивств?
- Чи можливе прощення та примирення після війни?
- Як церква реагує на виклики, які ставить перед нею війна?
- Як людство раніше долало травми війни і чи може в цьому допомогти релігія та філософія?
Учасники дискусії:
Отець д-р габ. Томаш Галік — чеський філософ, священник і дисидент, лауреат премії за найкращу богословську книгу Європи (2011 р.).
Андрій Дахній — історик філософії, завідувач кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент кафедри філософії Українського католицького університету.
Модеруватиме Радомир Мокрик — історик, публіцист, перекладач, науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій, Карлів Університет (Прага, Чехія).



Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.