УКФ запускає інтерактивну «Мапу культурних втрат»

Для наочної демонстрації масштабів руйнації Український культурний фонд запускає інтерактивну «Мапу культурних втрат»

Про це повідомляється на сайті фонду.

 

"За попередніми підрахунками, понад 150 різних пам'яток та об'єктів культури були частково пошкоджені або повністю знищені внаслідок повномасштабного військового вторгнення росії на територію вільної України. Для наочної демонстрації масштабів руйнації Український культурний фонд запускає інтерактивну "Мапу культурних втрат". Візуалізація таких воєнних злочинів також спростовує заяви російського керівництва, що армія рф начебто завдає точкових ударів виключно по об'єктах військової інфраструктури", - ідеться в повідомленні.

До наповнення мапи може долучитися кожен. Свідки знищення культурної спадщини під час збройної агресії російської федерації проти можуть надсилати фото або відео докази до Міністерства культури та інформаційної політики через ресурс. Після підтвердження інформації дані будуть відображені на інтерактивній мапі.

"Маємо надію, що ця карта стане вагомим аргументом під час дискусій з партнерами про виключення РФ з лав різних міжнародних культурних організацій чи об'єднань", - сказав виконавчий директор УКФ Владислав Берковський.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.