Мер Коростеня назвав варварством знесення пам'ятника комсомольцям

Мер Коростеня Володимир Москаленко назвав знесення пам’ятника комсомольцям варварством і повідомив про відкриття кримінального провадження.

У 1973 році у Коростені комуністичною владою встановлено пам'ятник комсомольцям 1920-х рр. 

 

Після ухвалення закону про декомунізацію, повідомляє видання, місцева влада вирішила пам'ятник не зносити, а натомість перейменувала його на пам'ятник "Молодь Коростеня ХХ століття".

7 травня 2022 року представники ГО "Молодь Північного краю" демонтувати пам'ятник.

У відповіль міський голова Коростеня Володимир Москаленко заявив, що знесення пам'ятника "Молоді XX століття" - це варварство. Про це Москаленко сказав в сюжеті місцевого телеканалу "Коростень ТБ".

Він додав, що всі активісти, які брали участь в демонтажі, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

"Всі побачили варварство XXI століття з боку молодих людей, які себе проявили в місті Коростені. Хай дивляться і дають оцінку. І я хотів би, щоб за два місяці ці люди зробили цю площу. Будемо дуже вдячні, я кожному з них подяку випишу. А те, що було зроблено, балансоутримувачі (пам'ятника, - ред.) подали заяву в поліцію, відкрита кримінальна справа, і ті, хто це робив, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності", - сказав Володимир Москаленко.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.