Ярослав Грицак обраний членом-кореспондентом Австрійської академії наук

В Австрійській академії наук відбулися щорічні вибори членів-кореспондентів. За результатами голосувань, від України було обрано доктора історичних наук, професора Українського католицького університету Ярослава Грицака

Про це повідомляє Український католицький університет.

 

В Австрійській академії наук відбулися щорічні вибори членів-кореспондентів. За результатами голосувань, від України було обрано доктора історичних наук, професора Українського католицького університету Ярослава Грицака.

Професор Ярослав Грицак є засновником і головним редактором щорічного наукового видання "Україна модерна". Лауреат премій Фундації Антоновичів та Єжи Гедройця, відзнаки журналу "Кореспондент" та нагороди за кращу іноземну книгу про Східну Європу (1998). Має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами.

До Австрійської академії наук нових членів обираються раз в рік.  Для вступу важливо, щоб кандидати відповідали найвищим вимогам щодо особистих якостей, наукової роботи, репутації у професійному світі, а також були представниками різних дисциплін.

"Сьогодні Австрійська академія наук обрала Ярослава Грицака закордонним членом-кореспондентом нашої Академії.  Нам особливо приємно привітати його із цією відзнакою і сподіваємося часто вітати професора у стінах Академії", – зазначив Антон Цайлінґер (Anton Zeilinger), президент Академії.

Звістку про своє обрання членом-кореспондентом Австрійської академії наук Ярослав Грицак  розцінює як відзнаку і поцінування української наукової спільноти загалом: "Думаю, цей вибір зупинився на мені, оскільки є я знаним в Австрії серед моїх колег істориків. А відтак вважаю, що саме в такий спосіб Академія показала свою солідарність з Україною у цей непростий для всіх нас час", – каже професор Грицак.

Одним зі своїх найбільших завдань у складі товариства Австрійської академії наук професор УКУ бачить у активізації австрійсько-української комісії істориків: "Я маю багато справ і мало часу. Але дуже хочу налагодити процеси в австрійсько-українській комісії. Маю в цьому певний досвід, оскільки зараз  є директором німецько-української комісії, але вже наприкінці цього року передаю цю посаду. Мушу визнати, що її члени є надзвичайно активними через підтримку держави, чого зараз бракує Австрії. Тому спробуємо так само підсилити роботу наших австрійських колег у цьому плані".

Довідка.

Австрійська академія наук (нім. Österreichische Akademie der Wissenschaften) – національна наукова організація Австрії.

З середини 1960-х років вона стала провідною установою Австрії у галузі не університетських фундаментальних досліджень. Складається із 2 секцій: математичних і природничих наук; філософських та історичних наук. Крім того, до її складу входять Інститут порівняльного дослідження поведінки ім. К. Лоренца та Міжнародний інститут прикладного системного аналізу. Бібліотека академії містить понад 100 тис. томів.

Список новообраних кандидатів Академії можна переглянути за посиланням

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.