Ярослав Грицак обраний членом-кореспондентом Австрійської академії наук

В Австрійській академії наук відбулися щорічні вибори членів-кореспондентів. За результатами голосувань, від України було обрано доктора історичних наук, професора Українського католицького університету Ярослава Грицака

Про це повідомляє Український католицький університет.

 

В Австрійській академії наук відбулися щорічні вибори членів-кореспондентів. За результатами голосувань, від України було обрано доктора історичних наук, професора Українського католицького університету Ярослава Грицака.

Професор Ярослав Грицак є засновником і головним редактором щорічного наукового видання "Україна модерна". Лауреат премій Фундації Антоновичів та Єжи Гедройця, відзнаки журналу "Кореспондент" та нагороди за кращу іноземну книгу про Східну Європу (1998). Має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами.

До Австрійської академії наук нових членів обираються раз в рік.  Для вступу важливо, щоб кандидати відповідали найвищим вимогам щодо особистих якостей, наукової роботи, репутації у професійному світі, а також були представниками різних дисциплін.

"Сьогодні Австрійська академія наук обрала Ярослава Грицака закордонним членом-кореспондентом нашої Академії.  Нам особливо приємно привітати його із цією відзнакою і сподіваємося часто вітати професора у стінах Академії", – зазначив Антон Цайлінґер (Anton Zeilinger), президент Академії.

Звістку про своє обрання членом-кореспондентом Австрійської академії наук Ярослав Грицак  розцінює як відзнаку і поцінування української наукової спільноти загалом: "Думаю, цей вибір зупинився на мені, оскільки є я знаним в Австрії серед моїх колег істориків. А відтак вважаю, що саме в такий спосіб Академія показала свою солідарність з Україною у цей непростий для всіх нас час", – каже професор Грицак.

Одним зі своїх найбільших завдань у складі товариства Австрійської академії наук професор УКУ бачить у активізації австрійсько-української комісії істориків: "Я маю багато справ і мало часу. Але дуже хочу налагодити процеси в австрійсько-українській комісії. Маю в цьому певний досвід, оскільки зараз  є директором німецько-української комісії, але вже наприкінці цього року передаю цю посаду. Мушу визнати, що її члени є надзвичайно активними через підтримку держави, чого зараз бракує Австрії. Тому спробуємо так само підсилити роботу наших австрійських колег у цьому плані".

Довідка.

Австрійська академія наук (нім. Österreichische Akademie der Wissenschaften) – національна наукова організація Австрії.

З середини 1960-х років вона стала провідною установою Австрії у галузі не університетських фундаментальних досліджень. Складається із 2 секцій: математичних і природничих наук; філософських та історичних наук. Крім того, до її складу входять Інститут порівняльного дослідження поведінки ім. К. Лоренца та Міжнародний інститут прикладного системного аналізу. Бібліотека академії містить понад 100 тис. томів.

Список новообраних кандидатів Академії можна переглянути за посиланням

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.

Вибір в умовах безнадії: Йосиф Зісельс у розмові із Мирославою Барчук

Подія за участі дисидента та громадського діяча Йосифа Зісельса і журналістки, телеведучої Мирослави Барчук відбулась 23 травня у просторі Українського ПЕН. Публікуємо текстову версію розмови на тему "Вибір в умовах безнадії", яку записала Таня Миронишена.

Степан Ленкавський: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї»

6 липня виповнюється 120 років від дня народження Степана Ленкавського, одного із засновників та ідеологів Організації українських націоналістів, автора "Декалогу ОУН", в якому він виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Саме принципова і непримиренна позиція до ворогів української державності послужила підставою для заведення на нього органами нкгб оперативної справи і планування заходів щодо його ліквідації.