Ярослав Грицак обраний членом-кореспондентом Австрійської академії наук

В Австрійській академії наук відбулися щорічні вибори членів-кореспондентів. За результатами голосувань, від України було обрано доктора історичних наук, професора Українського католицького університету Ярослава Грицака

Про це повідомляє Український католицький університет.

 

В Австрійській академії наук відбулися щорічні вибори членів-кореспондентів. За результатами голосувань, від України було обрано доктора історичних наук, професора Українського католицького університету Ярослава Грицака.

Професор Ярослав Грицак є засновником і головним редактором щорічного наукового видання "Україна модерна". Лауреат премій Фундації Антоновичів та Єжи Гедройця, відзнаки журналу "Кореспондент" та нагороди за кращу іноземну книгу про Східну Європу (1998). Має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами.

До Австрійської академії наук нових членів обираються раз в рік.  Для вступу важливо, щоб кандидати відповідали найвищим вимогам щодо особистих якостей, наукової роботи, репутації у професійному світі, а також були представниками різних дисциплін.

"Сьогодні Австрійська академія наук обрала Ярослава Грицака закордонним членом-кореспондентом нашої Академії.  Нам особливо приємно привітати його із цією відзнакою і сподіваємося часто вітати професора у стінах Академії", – зазначив Антон Цайлінґер (Anton Zeilinger), президент Академії.

Звістку про своє обрання членом-кореспондентом Австрійської академії наук Ярослав Грицак  розцінює як відзнаку і поцінування української наукової спільноти загалом: "Думаю, цей вибір зупинився на мені, оскільки є я знаним в Австрії серед моїх колег істориків. А відтак вважаю, що саме в такий спосіб Академія показала свою солідарність з Україною у цей непростий для всіх нас час", – каже професор Грицак.

Одним зі своїх найбільших завдань у складі товариства Австрійської академії наук професор УКУ бачить у активізації австрійсько-української комісії істориків: "Я маю багато справ і мало часу. Але дуже хочу налагодити процеси в австрійсько-українській комісії. Маю в цьому певний досвід, оскільки зараз  є директором німецько-української комісії, але вже наприкінці цього року передаю цю посаду. Мушу визнати, що її члени є надзвичайно активними через підтримку держави, чого зараз бракує Австрії. Тому спробуємо так само підсилити роботу наших австрійських колег у цьому плані".

Довідка.

Австрійська академія наук (нім. Österreichische Akademie der Wissenschaften) – національна наукова організація Австрії.

З середини 1960-х років вона стала провідною установою Австрії у галузі не університетських фундаментальних досліджень. Складається із 2 секцій: математичних і природничих наук; філософських та історичних наук. Крім того, до її складу входять Інститут порівняльного дослідження поведінки ім. К. Лоренца та Міжнародний інститут прикладного системного аналізу. Бібліотека академії містить понад 100 тис. томів.

Список новообраних кандидатів Академії можна переглянути за посиланням

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.