Ярослав Грицак обраний членом-кореспондентом Австрійської академії наук

В Австрійській академії наук відбулися щорічні вибори членів-кореспондентів. За результатами голосувань, від України було обрано доктора історичних наук, професора Українського католицького університету Ярослава Грицака

Про це повідомляє Український католицький університет.

 

В Австрійській академії наук відбулися щорічні вибори членів-кореспондентів. За результатами голосувань, від України було обрано доктора історичних наук, професора Українського католицького університету Ярослава Грицака.

Професор Ярослав Грицак є засновником і головним редактором щорічного наукового видання "Україна модерна". Лауреат премій Фундації Антоновичів та Єжи Гедройця, відзнаки журналу "Кореспондент" та нагороди за кращу іноземну книгу про Східну Європу (1998). Має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами.

До Австрійської академії наук нових членів обираються раз в рік.  Для вступу важливо, щоб кандидати відповідали найвищим вимогам щодо особистих якостей, наукової роботи, репутації у професійному світі, а також були представниками різних дисциплін.

"Сьогодні Австрійська академія наук обрала Ярослава Грицака закордонним членом-кореспондентом нашої Академії.  Нам особливо приємно привітати його із цією відзнакою і сподіваємося часто вітати професора у стінах Академії", – зазначив Антон Цайлінґер (Anton Zeilinger), президент Академії.

Звістку про своє обрання членом-кореспондентом Австрійської академії наук Ярослав Грицак  розцінює як відзнаку і поцінування української наукової спільноти загалом: "Думаю, цей вибір зупинився на мені, оскільки є я знаним в Австрії серед моїх колег істориків. А відтак вважаю, що саме в такий спосіб Академія показала свою солідарність з Україною у цей непростий для всіх нас час", – каже професор Грицак.

Одним зі своїх найбільших завдань у складі товариства Австрійської академії наук професор УКУ бачить у активізації австрійсько-української комісії істориків: "Я маю багато справ і мало часу. Але дуже хочу налагодити процеси в австрійсько-українській комісії. Маю в цьому певний досвід, оскільки зараз  є директором німецько-української комісії, але вже наприкінці цього року передаю цю посаду. Мушу визнати, що її члени є надзвичайно активними через підтримку держави, чого зараз бракує Австрії. Тому спробуємо так само підсилити роботу наших австрійських колег у цьому плані".

Довідка.

Австрійська академія наук (нім. Österreichische Akademie der Wissenschaften) – національна наукова організація Австрії.

З середини 1960-х років вона стала провідною установою Австрії у галузі не університетських фундаментальних досліджень. Складається із 2 секцій: математичних і природничих наук; філософських та історичних наук. Крім того, до її складу входять Інститут порівняльного дослідження поведінки ім. К. Лоренца та Міжнародний інститут прикладного системного аналізу. Бібліотека академії містить понад 100 тис. томів.

Список новообраних кандидатів Академії можна переглянути за посиланням

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".