Ярослав Грицак обраний членом-кореспондентом Австрійської академії наук

В Австрійській академії наук відбулися щорічні вибори членів-кореспондентів. За результатами голосувань, від України було обрано доктора історичних наук, професора Українського католицького університету Ярослава Грицака

Про це повідомляє Український католицький університет.

 

В Австрійській академії наук відбулися щорічні вибори членів-кореспондентів. За результатами голосувань, від України було обрано доктора історичних наук, професора Українського католицького університету Ярослава Грицака.

Професор Ярослав Грицак є засновником і головним редактором щорічного наукового видання "Україна модерна". Лауреат премій Фундації Антоновичів та Єжи Гедройця, відзнаки журналу "Кореспондент" та нагороди за кращу іноземну книгу про Східну Європу (1998). Має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами.

До Австрійської академії наук нових членів обираються раз в рік.  Для вступу важливо, щоб кандидати відповідали найвищим вимогам щодо особистих якостей, наукової роботи, репутації у професійному світі, а також були представниками різних дисциплін.

"Сьогодні Австрійська академія наук обрала Ярослава Грицака закордонним членом-кореспондентом нашої Академії.  Нам особливо приємно привітати його із цією відзнакою і сподіваємося часто вітати професора у стінах Академії", – зазначив Антон Цайлінґер (Anton Zeilinger), президент Академії.

Звістку про своє обрання членом-кореспондентом Австрійської академії наук Ярослав Грицак  розцінює як відзнаку і поцінування української наукової спільноти загалом: "Думаю, цей вибір зупинився на мені, оскільки є я знаним в Австрії серед моїх колег істориків. А відтак вважаю, що саме в такий спосіб Академія показала свою солідарність з Україною у цей непростий для всіх нас час", – каже професор Грицак.

Одним зі своїх найбільших завдань у складі товариства Австрійської академії наук професор УКУ бачить у активізації австрійсько-української комісії істориків: "Я маю багато справ і мало часу. Але дуже хочу налагодити процеси в австрійсько-українській комісії. Маю в цьому певний досвід, оскільки зараз  є директором німецько-української комісії, але вже наприкінці цього року передаю цю посаду. Мушу визнати, що її члени є надзвичайно активними через підтримку держави, чого зараз бракує Австрії. Тому спробуємо так само підсилити роботу наших австрійських колег у цьому плані".

Довідка.

Австрійська академія наук (нім. Österreichische Akademie der Wissenschaften) – національна наукова організація Австрії.

З середини 1960-х років вона стала провідною установою Австрії у галузі не університетських фундаментальних досліджень. Складається із 2 секцій: математичних і природничих наук; філософських та історичних наук. Крім того, до її складу входять Інститут порівняльного дослідження поведінки ім. К. Лоренца та Міжнародний інститут прикладного системного аналізу. Бібліотека академії містить понад 100 тис. томів.

Список новообраних кандидатів Академії можна переглянути за посиланням

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.