У Дніпрі демонтували понад десяток радянських пам’ятних знаків

3 травня у місті комунальні служби демонтували понад десяток пам'ятних знаків, встановлених за радянських часів

Зокрема, була цегляна стіна з наказом Сталіна у парку Глоби.

"Цей пам'ятний знак – наказ Сталіна Маліновському, який не пов'язаний безпосередньо з подіями Другої світової війни, загиблими, не увічнює їхню пам'ять. ... Наказ не несе культурної цінності, але є своєрідним маяком, який притягує "руській мір". Ми маємо прибирати такі символи, щоб ніколи не було повернення. Повномасштабна війна в Україні – достатня точка неповернення", – наголосила начальниця управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради Надія Лиштва.

Також прибрали стелу з написом "Площа Жукова", демонтували бетонну ліпнину з радянською символікою на житлових будинках.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.