У Парижі вшанували пам'ять Петлюри, а в Роттердамі - Коновальця

Українські громади та дипломати вшанували пам'ять видатних українців - Симона Петлюри (у Франції) та Євгена Коновальця (у Нідерландах)

29 травня українська громада Франції вшанувала пам'ять Симона Петлюри, який загинув 25 травня 1926 року у Парижі. Церемонію покладання квітів за участю дипломатів та Посла України Вадима Омельченко проведено біля могили головного атамана військ Української Народної Республіки на кладовищі Монпарнас у Парижі.
 
"Симон Петлюра мав багато різних талантів – був письменником, журналістом, публіцистом, тобто мирною людиною. Але всім відома його думка, що Україна без війська не може існувати, тому в той час, коли в цьому виникла потреба, він очолив це військо.
Такий самий вибір – відкласти свої мирні заняття і піти до війська боронити нашу державу - зараз зробило багато українців. Майже весь колектив посольства тут, тому що Українська держава і Президент шанують пам'ять нашого видатного земляка", - сказав на церемонії посол України у Франції Вадим Омельченко.
У Роттердамі Посол України в Нідерландах Максим Кононенко разом зі співробітниками посольства та українцями, які проживають в Нідерландах, розгорнули українські прапори та поклали синьо-жовті квіти на могилу Євгена Коновальця.
 

"Разом з українською громадою вшанували пам'ять Євгена Коновальця, видатного українця борця за свободу та незалежність, якого 84 роки тому в Роттердамі вбив НКВД. Слава героям України!", – йдеться на фейсбук-сторінці посольства України в Нідерландах.

Євген Коновалець – полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, перший голова ОУН. Убитий 23 травня 1938 у нідерландському Роттердамі агентом радянських спецслужб. Могила Коновальця знаходиться у Роттердамі.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.