У Парижі вшанували пам'ять Петлюри, а в Роттердамі - Коновальця

Українські громади та дипломати вшанували пам'ять видатних українців - Симона Петлюри (у Франції) та Євгена Коновальця (у Нідерландах)

29 травня українська громада Франції вшанувала пам'ять Симона Петлюри, який загинув 25 травня 1926 року у Парижі. Церемонію покладання квітів за участю дипломатів та Посла України Вадима Омельченко проведено біля могили головного атамана військ Української Народної Республіки на кладовищі Монпарнас у Парижі.
 
"Симон Петлюра мав багато різних талантів – був письменником, журналістом, публіцистом, тобто мирною людиною. Але всім відома його думка, що Україна без війська не може існувати, тому в той час, коли в цьому виникла потреба, він очолив це військо.
Такий самий вибір – відкласти свої мирні заняття і піти до війська боронити нашу державу - зараз зробило багато українців. Майже весь колектив посольства тут, тому що Українська держава і Президент шанують пам'ять нашого видатного земляка", - сказав на церемонії посол України у Франції Вадим Омельченко.
У Роттердамі Посол України в Нідерландах Максим Кононенко разом зі співробітниками посольства та українцями, які проживають в Нідерландах, розгорнули українські прапори та поклали синьо-жовті квіти на могилу Євгена Коновальця.
 

"Разом з українською громадою вшанували пам'ять Євгена Коновальця, видатного українця борця за свободу та незалежність, якого 84 роки тому в Роттердамі вбив НКВД. Слава героям України!", – йдеться на фейсбук-сторінці посольства України в Нідерландах.

Євген Коновалець – полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, перший голова ОУН. Убитий 23 травня 1938 у нідерландському Роттердамі агентом радянських спецслужб. Могила Коновальця знаходиться у Роттердамі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.