У Софійському соборі знайшли потаємну гробницю

У Софійському соборі знайшли мощі київського митрополита Рафаїла Заборовського, які вважалися знищеними радянською владою

Напередодні Дня Києва у Софійському соборі Національного заповідника "Софія Київська" були проведені роботи з виконання архітектурного зондажу гробниці Рафаїла Заборовського. Донедавна вважалося, що кістки київського митрополита, були знищені за радянської доби, але мощі вціліли. 

 

За часів правління Рафаїла Заборовського в Києві були закладені, збудовані або відновлені шедеври архітектури - Андріївська церква, дзвіниця Києво-Печерського монастиря, Староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії, грецький Катерининський монастир на Подолі, дзвіниця та мури Святої Софії, Брама Заборовського та Митрополичий палац на подвір'ї Софійського собору.

"Будівельні роботи, які проходили в Києві за архієпископа Рафаїла, за своїм масштабом та значенням можна порівняти лише з добою гетьмана Івана Мазепи. Знаково, що саме зараз ми розгадали таємницю і зможемо належним чином оцінити внесок як самого київського митрополита, так і українських вчених. Адже вони, часто ціною свого життя, берегли українську історію та духовність", - зазначив Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики. 

Після смерті тіло митрополита Рафаїла перебувало відкритим для огляду у підземній крипті Софійського собору. У середині XIX ст. вхід до митрополичого склепу був закритий чавунними плитами.

Вважалося, що кістки Рафаїла Заборовського деякий час зберігалися у фондах заповідника і були знищені за радянської доби з формулюванням – "не мають наукової цінності". Але дослідження останніх місяців повністю спростували ці уявлення. 

Наразі відомо, що у 1937 році археологи на чолі із Теодосієм Мовчанівським відкрили гробницю митрополита Рафаїла, вилучили звідти предмети, а мощі повернули у крипту і замурували гробницю. 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.