В Нідерландах - акт вандалізму на військовому цвинтарі

"Азов" заявляє про свою непричетність

4 травня в Нідерландах відзначають День пам'яті, коли вшановують пам'ять усіх загиблих у Другій світовій війні та пізніх конфліктах. 5 травня - День звільнення Нідерландів від нацистів.

Цього року в ніч на 4 травня на військовому кладовищі Йонкербос у Неймегені стався акт вандалізму. На могили та пам'ятники було нанесено свастику, антипутінські написи, українські прапори та слово "Azov".

Влада закрила кладовище для проведення поліцією слідчих дій.

 
Автор: Роджер Верінгмайєр

Це військове кладовище вважається територією Великої Британії, адже там поховані 1642 британські солдати, що захонули у боях проти нацистів на етриторії Нідерландів.

Полк "Азов" заявив про свою непричетність до вандалізму. Екскомандир полку "Азов" та керівник Центрального штабу Нацкорпусу Максим Жорін написав: "Все за кремлівськими методичками: намалювали символіку "Азову", український прапор та свастику на важливому для людей місці пам'яті".

На переконання Жоріна, мета цього вандалізму очевидна - влаштувати конфлікт та посварити народи між собою.

"Представники нашого руху (впевнений, що і цивільні українці так само) не мають до цього жодного відношення. Ми засуджуємо будь-яке пошкодження чи плюндрування пам'ятників Другої світової війни. Сподіваюся, що злочинців швидко впіймають. І зовсім не здивуюсь, якщо вони будуть з російськими паспортами", - наголосив Жорін.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.