АНОНС: виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи»

Відвідувачі зможуть побачити особисті речі Івана Мазепи, дорогоцінні вклади на потреби церкви й освіти від гетьмана та його матері, особисті речі митрополита-реформатора Петра Могили та урядників київського магістрату, пергаментну грамоту-унікат про підпорядкування Київської митрополії Вселенському патріархові, гетьманський скарб XVII століття, сеймові конституції Речі Посполитої 1616 року, репліки Конституції Пилипа Орлика з російського державного архіву давніх актів та Національного архіву Швеції, а також багато інших артефактів

28 червня о 15:00 на території Києво-Печерської лаври, в Скарбниці Національного музею історії України, відкриється виставка "Європейська Україна. Доба Мазепи".

 

Україна здавна була частиною європейського культурного простору. У фокусі уваги виставки зосереджені культура, освіта та політичні погляди української еліти доби козацької держави – Гетьманщини.

В освітніх закладах, створених за європейською гуманістичною моделлю, українці Гетьманщини дізнавалися про засади природного права та дискусії західних мислителів про право на повстання проти володаря-тирана.

Орієнтування козацької політичної культури на демократичні (на відміну від московії) традиції Речі Посполитої – спільної держави поляків, українців, литовців та білорусів, зумовило появу Конституції Пилипа Орлика 1710 року, що є ключовою ознакою історичної належності України до Європи.

Відвідувачі зможуть побачити особисті речі Івана Мазепи, дорогоцінні вклади на потреби церкви й освіти від гетьмана та його матері, особисті речі митрополита-реформатора Петра Могили та урядників київського магістрату, пергаментну грамоту-унікат про підпорядкування Київської митрополії Вселенському патріархові, гетьманський скарб XVII століття, сеймові конституції Речі Посполитої 1616 року, репліки Конституції Пилипа Орлика з російського державного архіву давніх актів та Національного архіву Швеції, а також багато інших артефактів.

Виставка діятиме у Скарбниці Національного музею історії України (вул. Лаврська, 9, корпус 12). Експонати зі своїх зібрань також надали Національний музей історії України, Національний заповідник "Києво-Печерська лавра", Національна бібліотека України ім. В. Вернадського НАН України, Центральний державний історичний архів України.

Відкриття виставки для загального огляду з 29 червня. Відвідати виставку можна буде лише у складі екскурсійних груп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.