АНОНС: виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи»

Відвідувачі зможуть побачити особисті речі Івана Мазепи, дорогоцінні вклади на потреби церкви й освіти від гетьмана та його матері, особисті речі митрополита-реформатора Петра Могили та урядників київського магістрату, пергаментну грамоту-унікат про підпорядкування Київської митрополії Вселенському патріархові, гетьманський скарб XVII століття, сеймові конституції Речі Посполитої 1616 року, репліки Конституції Пилипа Орлика з російського державного архіву давніх актів та Національного архіву Швеції, а також багато інших артефактів

28 червня о 15:00 на території Києво-Печерської лаври, в Скарбниці Національного музею історії України, відкриється виставка "Європейська Україна. Доба Мазепи".

 

Україна здавна була частиною європейського культурного простору. У фокусі уваги виставки зосереджені культура, освіта та політичні погляди української еліти доби козацької держави – Гетьманщини.

В освітніх закладах, створених за європейською гуманістичною моделлю, українці Гетьманщини дізнавалися про засади природного права та дискусії західних мислителів про право на повстання проти володаря-тирана.

Орієнтування козацької політичної культури на демократичні (на відміну від московії) традиції Речі Посполитої – спільної держави поляків, українців, литовців та білорусів, зумовило появу Конституції Пилипа Орлика 1710 року, що є ключовою ознакою історичної належності України до Європи.

Відвідувачі зможуть побачити особисті речі Івана Мазепи, дорогоцінні вклади на потреби церкви й освіти від гетьмана та його матері, особисті речі митрополита-реформатора Петра Могили та урядників київського магістрату, пергаментну грамоту-унікат про підпорядкування Київської митрополії Вселенському патріархові, гетьманський скарб XVII століття, сеймові конституції Речі Посполитої 1616 року, репліки Конституції Пилипа Орлика з російського державного архіву давніх актів та Національного архіву Швеції, а також багато інших артефактів.

Виставка діятиме у Скарбниці Національного музею історії України (вул. Лаврська, 9, корпус 12). Експонати зі своїх зібрань також надали Національний музей історії України, Національний заповідник "Києво-Печерська лавра", Національна бібліотека України ім. В. Вернадського НАН України, Центральний державний історичний архів України.

Відкриття виставки для загального огляду з 29 червня. Відвідати виставку можна буде лише у складі екскурсійних груп.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.