АНОНС: лекція "Російськомовні України: російська мова, українська ідентичність"

Українське товариство Кембриджського університету організовує серію публічних лекцій про якнайширше визначену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни

У четвер, 1 червня, о о 18.00 (за Лондоном; це 20.00 за Києвом) Українське товариство Кембриджського університету (@Cambridge University Ukrainian Society) організовує публічну лекцію професора Володимира Кулика "Російськомовні України: російська мова, українська ідентичність" ('Ukraine's Russian-Speakers: Russian Language, Ukrainian Identity').

 

Володимир Кулик обговорюватиме співвідношення між мовою та ідентичністю в сучасній Україні, з особливою увагою до людей, які в повсякденному житті розмовляють переважно російською. Він продемонструє, що, хоча вибір мови та ідентичності громадян України певною мірою співвідноситься, вони аж ніяк не збігаються.

Хоча більшість українців різною мірою використовують як українську, так і російську мови, багато хто віддає перевагу одній із них і можуть використовувати її в більшості ситуацій без серйозних обмежень. У той же час люди, які переважно покладаються на російську мову, все частіше ідентифікуються як українці, зміна ідентичності, яка не обов'язково призводить до радикальних змін у мовній практиці.

Повномасштабна війна з Росією спонукає людей як сильніше ідентифікувати себе з Україною, так і активніше використовувати її національну мову, але перший зсув набагато більш виражений, ніж другий.

Приєднатись до лекції можна за лінком.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.