АНОНС: презентація книжки «Ірина Бекешкіна. Поки ми живі...»

29 червня об 11 годині відбудеться презентація книжки "Ірина Бекешкіна. Поки ми живі...", присвячену пам'яті видатної соціологині та громадської діячки Ірина Бекешкіної.

 

Під час заходу ви матимете змогу отримати книжку-збірку, яку "Демініціативи" видали за підтримки Фонду "Відродження" і куди ввійшли частка великого наукового доробку Ірини Бекешкіної, публіцистики та виступів у ЗМІ, спогади колег і друзів, світлини й афоризми знаної соціологині. Поговоримо й про день сьогоднішній - соціологію в умовах війни та завдання громадського сектору й журналістів на поточний момент.

У заході візьмуть участь:

Євген БИСТРИЦЬКИЙ – громадський діяч

Олексій ГАРАНЬ – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА

Євген ГОЛОВАХА – директор Інституту соціології НАН України

Олег КОЗЛОВСЬКИЙ – Інститут соціології НАН України

Андрій КУЛИКОВ – співзасновник Громадського радіо

Наталія ЛИГАЧОВА – засновниця та голова ГО "Детектор медіа"

Михайло МІЩЕНКО – заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова

Володимир ПАНІОТТО – Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, професор соціології НаУКМА

Олександр РЕЗНІК – завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України, керівник Центру політичної соціології, д.соц.н.

Віктор РИБАЧЕНКО – віце-президент Асоціації політичних психологів

Олександр СУШКО – виконавчий директор МФ "Відродження"

Олександр ХАРЧЕНКО – Генеральний директор Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ"

Запрошено також представників дипломатичних місій та донорських організацій.

Модератор: Юрій ГОРБАНЬ – комунікативний менеджер Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням.






Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.