На Львівщині знайшли оборонну споруду часів енеоліту

На горі Лисівка у Винниках археологи віднайшли фрагмент укріплення, збудованого близько 3 тис. 500 років до нашої ери

На горі Лисівка у Винниках археологи віднайшли фрагмент укріплення, збудованого близько 3 тис. 500 років до нашої ери.
За словами наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, к.і.н. Андрія Гавінського, це - найдавніше укріплене поселення доби енеоліту, віднайдене на теренах Львівщини й одне із трьох найдавніших на заході України.
Знахідка належить до лійчастої культури.
"Ми бачимо залишки дерев'яної стіни. Спершу був викопаний рів шириною 30 см. Він викопаний дуже рівно, що свідчить про наявність вже тоді спеціальних інструментів. Колоди у цьому рові вбиті поруч одна біля одної. А зовні частокіл був обліплених глиною, що ущільнювало паркан. Можемо зробити висновок, що це була міцна, неприступна огорожа заввишки близько трьох метрів", - розповів археолог.
Археологічна експедиція здійснюється спільно Інститутом українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Історико-краєзнавчим музеєм (м. Винники), Львівським національним університетом імені Івана Франка та Інститутом археології Жешувського університету.
 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.