На Львівщині знайшли оборонну споруду часів енеоліту

На горі Лисівка у Винниках археологи віднайшли фрагмент укріплення, збудованого близько 3 тис. 500 років до нашої ери

На горі Лисівка у Винниках археологи віднайшли фрагмент укріплення, збудованого близько 3 тис. 500 років до нашої ери.
За словами наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, к.і.н. Андрія Гавінського, це - найдавніше укріплене поселення доби енеоліту, віднайдене на теренах Львівщини й одне із трьох найдавніших на заході України.
Знахідка належить до лійчастої культури.
"Ми бачимо залишки дерев'яної стіни. Спершу був викопаний рів шириною 30 см. Він викопаний дуже рівно, що свідчить про наявність вже тоді спеціальних інструментів. Колоди у цьому рові вбиті поруч одна біля одної. А зовні частокіл був обліплених глиною, що ущільнювало паркан. Можемо зробити висновок, що це була міцна, неприступна огорожа заввишки близько трьох метрів", - розповів археолог.
Археологічна експедиція здійснюється спільно Інститутом українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Історико-краєзнавчим музеєм (м. Винники), Львівським національним університетом імені Івана Франка та Інститутом археології Жешувського університету.
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.