АНОНС: Оксана Юркова розповість про агента ДПУ "Академіка"

Декомунізаційна українська «архівна революція» 2015 р. відкрила широкий доступ до раніше недоступних «чекістських папок»

27 липня 17 годині за київським часом відбудеться чергове засідання Семінару з міжвоєнної історії на платформі Zoom (Meeting ID: 879 0001 8214 Passcode: 321297).

Доповідачкою стане Оксана Юркова, провідний науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. XX ст. Інституту історії України НАН України. Вона виступить із доповіддю "Сексот "Академік": причини та обставини співпраці науковця із ДПУ УСРР у 1920-х рр."

 

Декомунізаційна українська "архівна революція" 2015 р. відкрила широкий доступ до раніше недоступних "чекістських папок".

Можливість комплексно їх опрацьовувати вивела фахівців на нові теми, розробка яких раніше обмежувалася джерельною базою.

Однією із таких дослідницьких проблем став феномен сексотства.

Здійснивши текстологічний аналіз кількох справ-формулярів, агентурних та архівно-кримінальних справ, Оксана Юркова розкрила ім'я ще одного сексота. Ідеться про особу під дуже промовистим прізвиськом "Академік". Це прізвисько доволі однозначно вказує на вченого, який працював у ВУАН.

Після доповіді відбудеться її обговорення.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.