В Мінську знайшли старовинний тризуб

Археологи знайшли у Мінську тризуб

Під час археологічних розкопок у Мінську знайшли денце посудини із зображенням особистого герба князя Ізяслава. Вона датується приблизно кінцем Х - початком ХІ ст., це перша такого роду знахідка на території цієї країни. Про це повідомив засновник музею "Старий Мінськ" Гліб Лобадзенко.

Археолог та науковець Андрій Войтехович зазначив у доданому відеокоментарі, що йдеться про родовий знак сина Київського князя Володимира Святославича і Рогнеди.

Український історик Олександр Алфьоров стверджує, що насправді знахідка є знаком князя Брячислава, сина Ізяслава. На його думку, за часів Ізяслава на посуді не ставили княжих клейм, це розпочали робити саме за Брячислава. Разом з тим, обидва князі користувались одним і тим самим знаком - тризубом.

 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.