Україна розірвала усі угоди із Білоруссю у галузі архівної справи

8 червня 2022 року втратили чинність Угода про співробітництво від 1992 року та Протокол про спільні проєкти від 2008 року між архівами України та Білорусі

8 червня 2022 року втратили чинність такі міжнародні договори України міжвідомчого характеру:

Угода про співробітництво між Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України і Головним архівним управлінням при Раді Міністрів Республіки Білорусь, здійснена 22 квітня 1992 року.

Протокол про спільні проєкти Державного комітету архівів України і Департаменту з архівів та діловодства Міністерства юстиції Республіки Білорусь, здійснений 18 вересня 2008 року.

"Перспективи налагодження будь-якої двосторонньої співпраці з білоруською стороною у галузі архівної справи відсутні. Дія цих документів припинена відповідно до рішення, про яке 20 червня 2022 року Укрдержархів поінформувало Міністерство закордонних справ України", - ідеться в повідомленні.

Державна архівна служба України звернулася до іноземних партнерів підтримати ініціативу українських архівістів і розірвати двосторонні міжнародні міжвідомчі угоди з "бєлархівом" та архівними установами пособника держави-агресора.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.