Президент Польщі Дуда вшанував пам’ять воїнів УНР

Президент Польщі Анджей Дуда вшанував пам'ять військових Української народної республіки на цвинтарі у Варшаві

У Польщі 15 серпня щороку відзначають День Війська Польського. Він присвячений пам'яті переможної наступальної операції під час Варшавської битви у 1920 році, яка відбулася у польсько-більшовицьку війну.

Важливу роль у цій війні відігравала Армії УНР, яка власне, була однією із сторін війни та союзницею Польщі проти більшовиків.

"Президент Анджей Дуда на православному цвинтарі у Варшаві вшанував воїнів УНР, які у 1920 році воювали разом із вояками Війська Польського проти більшовиків", - йдеться у повідомленні пресслужби польського Президента.

Дуда поклав вінок до пам'ятника загиблим і став на коліно, вшановуючи їхню пам'ять.

 
Теми

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.