Розпочався 23 міжнародний конгрес історичних наук

До польського міста Познань приїхало понад 700 істориків з усього світу

 

21 серпня 2022 року у Познані (Польща) розпочав роботу 23 Міжнародний конгрес історичних наук.

У його роботі візьмуть участь понад 700 істориків із 70 держав. Організаторами конгресу є Міжнародний комітет історичних наук, Комітет історичних наук Польської академії наук та Познанський університет імені Адама Міцкевича.

Під час конгресу буде вручена нагорода International ICHS History Prize історику з Делійського університету Санджею Субраманьяму. Також п'ятеро молодих дослідників будуть відзначені Премією ICHS-Shandong University Young Historian Award.

Під час конгресу в Познані вперше відбудеться дослідницький форум. Науково-дослідні установи представлять свої поточні чи заплановані проєкти аудиторії з відомими науковцями та дослідниками-початківцями. Це має забезпечити можливість співпраці між установами, а також залучення висококваліфікованих дослідників до співпраці. 

Українська тематика на конгресі буде представлена доповідями:

- Поліни Барвінської "History in Ukraine: approach to progressive narrative in political transitions",

- Томаша Кемпи "The Expansion of the Polish Language among the Elites of the Grand Duchy of Lithuania and the Ukrainian Lands Belonging (after 1569) to the Polish Crown in the 16th-17th Centuries", 

- Міхала Васюцьонка "Reshaping Common Past: Medieval Polish-Ruthenian-Moldavian in Polish and Romanian and Ukrainian Historiographies Before and After World War I".

Організатори вирішили, що Національні комітети історичних наук з Росії та Білорусі не можуть брати участі у конгресі через їх агресію проти України. Крім того, організатори надали гранти для учасників конгресу з України.

Історики організовують міжнародні конгреси, починаючи з 1900 року. У 1926 році засновано Міжнародний комітет історичних наук (ICHS) як неурядову організацію, що складається з національних комітетів, які представляють країни-члени, і спеціалізованих комісій, присвячених конкретним дослідницьким питанням. 

Головною метою Комітету є популяризація історичних наук через міжнародне співробітництво. Комітету було доручено організовувати конгреси кожні п'ять років.

Попередній конгрес відбувся у Цзінані (Китай) у 2015 році. Тоді було заплановано, що конгрес у Познані має відбутися у 2020 році, однак, через пандемію його було перенесено на пізніший час.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.