Усі розділи
Допомогти проекту

З Полтавського краєзнавчого музею звільнено колаборанта

Заступника директора Полтавського краєзнавчого музею звільнили з посади після того, як він з’їздив на наукову конференцію до Санкт-Петербурга

23 лютого 2022

Заступника директора Полтавського краєзнавчого музею Гліб Кудряшов 9-11 лютого 2022 року брав участь у конференції в Санкт-Петербурзі, організовану проєктом Мінська ініціатива. Цей проєкт існує з метою "зберегти усе найкраще, що пов'язувало культурне життя наших [тобто, українського та російського - ред.] народів у радянський час".

 

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського повідомив, що Кудряшов поїхав до країни-агресора перебуваючи у відпустці за власний рахунок. 

Після повернення Кудряшов написав заяву про звільнення.

Теми
Дивіться також
У Хорольській громаді відкрили меморіальну дошку Олександру Шульгину
У селі Гадяцької громади з назви вулиці прибрали ім’я «кримнашистки» Терешкової
На Полтавщині демонтували три пам’ятники комуністичного режиму. ФОТО
В Україні ліквідували ще два пам’ятники комуністам: Чапаєв у Лубнах "впав". ФОТО
На Полтавщині демонтували пам'ятник Димитрову
Тексти

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.
14 серпня 2026 — Олександр Скрипник

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.
5 серпня 2026 — Юстина Дудек

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.
31 липня 2026 — Іван Гаврилюк

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.
22 липня 2026 — Олександр Цепурдей
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
14 серпня, 14:54

В Україні вперше створять анімовані реконструкції давніх битв, що вплинули на становлення української державності та хід історії Східної Європи

13 серпня, 21:45

На Львівщину привезли пам’ятник із могили Коновальця у Нідерландах

13 серпня, 16:20

На Полтавщині археологи виявили монети XIV століття

12 серпня, 13:38

У Полтаві виставляють на аукціон хату Патріарха Мстислава

Всі новини