IN MEMORIAM: помер Євген Штендера

23 серпня 2022 року у віці 98 році помер Євген Штендера - один з останніх командирів УПА

 
23 серпня 2022 року у віці 98 році помер Євген Штендера.
Євген Штендера - командир Тактичного відтинку УПА "Данилів", один з керівників операції спільно з польським націоналістичним підпіллям WiN під командою Маріана Голембієвського у місті Грубешов у 1946 році.
Народився 2 січня 1924 року у с. Волиця-Барилова на Львівщині. Навчався в українській гімназії у Львові (до початку 1940 р.), Радехові (1940-1941) і Сокалі (1941-1943). Член Юнацтва ОУН (1940).
В УПА з червня 1943 р, командир чоти юнаків ОУН з Сокальської округи, що йшла до старшинської школи "Олені" в Карпати. Повітовий військовий вишкільник Юнацтва ОУН Радехівщини (10.1943-1944), надрайонний провідник ОУН Любачівщини (01-06.1945), окружний провідник ОУН Холмщини (07.1945-1948) і командир ТВ-28 "Данилів", Військової Округи - 6 "Сян" (09.1945-11.1946). Керував переговорами з польським підпіллям Армії Крайової (згодом ВіН) на Холмщині і Підляшші.
Командував рейдом УПА до Східної Прусії (10.1947-04.1948). Перейшов рейдом до Західної Німеччини (04-08.1948). Закінчив Український вільний університет (УВУ), де здобув ступінь магістра політичної економії. 
Редактор "Українського самостійника", "Сучасної України" і "Сучасності". Голова Об'єднання колишніх вояків УПА в Німеччині (1954-1955). Еміґрував до Канади (1956). Член Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади.
В Альбертському університеті студіював славістику і бібліотекарські студії, здобув бакалавра бібліотечних наук (1969) і магістра славістики (1971), організатор та відповідальний редактор видавництва "Літопис УПА" (1975-2000).
Проживав у Канаді.
Теми

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.