Анатомія письмової документації УПА: вийшла нова монографія

Що таке "грипс" або "штафета"? Чим відрізняються повстанські накази від звітів, а "акти большевицького терору" — від протоколів допитів? Як у націоналістичному підпіллі шифрували документи, і як радянські спецслужби займалися їх підробкою? Це лише деякі питання з тих, на які можна знайти відповідь у свіжій науковій монографії кандидата історичних наук Володимира Ковальчука

Що таке "грипс" або "штафета"? Чим відрізняються повстанські накази від звітів, а "акти большевицького терору" — від протоколів допитів? Як у націоналістичному підпіллі шифрували документи, і як радянські спецслужби займалися їх підробкою? Це лише деякі питання з тих, на які можна знайти відповідь у свіжій науковій монографії кандидата історичних наук Володимира Ковальчука.

Про вихід друком своєї праці "Історичній правді" повідомив автор.

 

Її повна назва: "Письмові документи Української повстанської армії та збройного підпілля Організації українських націоналістів-бандерівців (1943-1954 рр.): особливості продукування, класифікація, інформаційний потенціал". Книжка обсягом 560 сторінок складається зі вступу, п'яти розділів, висновків й географічно-іменного покажчика.

У ній дослідник запропонував власну класифікацію письмових документів УПА та післявоєнного збройного підпілля. Автор оглянув небагату історіографію з теми, специфіку первісного та вже актуалізованого масивів документації, перебіг виявлення повстанських "архівів", уже здійснені спроби їхнього опрацювання та безповоротні втрати джерел.

Також історик проаналізував джерельну цінність і ступінь автентичності виявлених документів. Зокрема, читачі дізнаються, у чому відмінності між оригіналами, чернетками й копіями; яким чином співробітники радянських спецслужб використовували документи УПА у своїй оперативній роботі, цитували їх, і з яких причин спотворювали їх зміст (одна з них — погане знання української мови).

Володимир Ковальчук застановляється й над тим, як в МГБ підробляли та легендували документи українського повстанського руху.

"Цікавий приклад підробленого НКВД документа, — розповідає історик— лист, якого нібито Головний провід ОУН влітку 1945-го "написав" до письменника Максима Рильського. Певно, у тому підробленому листі було щось таке, щоб викликати бажання у членів місцевого оунівського підпілля вчинити замах на Рильського. Документ завербована чекістами кур'єрка Калуженко передала для очільника підпілля ОУН на Волині. Микола Козак ("Чупринко") в зміст листа не повірив і переслідування Максима Рильського не ініціював".

Четвертий розділ присвячений "мікросвіту" документів. Зокрема, там досліджено стилістику й фразеологію джерел, присутність у текстах діалектизмів й іншомовних запозичень. Визначено, яким чином різні частини документів зашифровувалися, позначалися цифронімами та криптонімами, скорочувалися, замінювалися на "езопову мову", як застосовувал тайнопис.

У останньому, п'ятому розділі дослідник на конкретних прикладах "демонструє" значущість інформаційного потенціалу документальних комплексів УПА й післявоєнного збройного підпілля, типові теми, які повстанці "обговорювали" під час епістолярного діалогу. А ще з монографії можна дізнатися, чому письмові документи є потужним джерелом біографічної інформації про визначних діячів українського визвольного руху.

Автор книги обіцяє, що незабаром вона з'явиться у вільному доступі в мережі інтернет. Поки з її фрагментами можна ознайомитися на сайті Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського.

Теми

Палієва гора

У Білій Церкві, над кручами Росі, височіє пам’ятник у вигляді кам’яної вежі з барельєфом козаків та сценами з їх бойового життя. Біля вежі розташована чавунна гармата з ядрами. Гора ця носить ім’я видатного козака - Семена Палія. Францішек Замойський так схарактеризував козацького полковника та його діяльність на теренах Правобережної України в останніх десятиліттях XVII – на початку XVIII ст.: «той, що хоче кинутися з мотикою на сонце»

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів