Заклики до демонтажу «Батьківщини-матері» Ткаченко вважає «абсурдом»

Міністр культури Олександр Ткаченко заклики до демонтажу монумента «Батьківщина-мати» вважає «абсурдом»

Міністр культури Олександр Ткаченко заклики до демонтажу монумента "Батьківщина-мати" вважає "абсурдом".

"Зносити пам'ятку, яка є однією з візитівок України, яка дивиться на схід, яка величезна атракція для багатьох туристів, мені видається абсурдом в цей час. У нас є, на що витрачати кошти.

У нас немає коштів в бюджеті, тому що вони пішли на оборону і на підтримку соціально сфери, (у нас недобудований) музеї Голодомору, нам потрібно збудувати музей Героїв небесної сотні, потрібно працювати з багатьма об'єктами – понад 450 об'єктів, які зазнали пошкоджень чи зруйновані під час війни", – сказав він в ефірі національного телемарафону.

За словами міністра, роботи з гербом СРСР на щиті монумента можуть початися приблизно за "пів року чи трохи більше".

"Думаю, що після затвердження плану дій, який нам подав Музей Другої світової війни – передбачає технічне обстеження, залучення фахівців для проектної документації – має пройти десь пів року чи трохи більше для того, щоб ми впритул приступили вже до робіт", – додав Ткаченко.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.