В Естонії почали переносити радянське військове поховання

Жертв війни перепоховають на кладовище, а пам'ятник передадуть в музей

Про це повідомляє "Європейська правда".

 

Вранці 12 вересня у парку Рааді в місті Тарту розпочали перенесення могил та останків жертв Другої світової війни і радянських солдатів.

Бронзову скульптуру з поховання буде переміщено до Тартуського міського музею. 

У вівторок археологи Естонського військового музею розпочнуть вилучення останків людей, похованих поруч із пам'ятником. 

Передбачається, що у парку поховано близько 250 осіб. Це особи, які були засуджені до страти в Лемматсі, а також червоноармійці, що загинули в боях у Тарту та його околицях.

Останки жертв війни будуть перепоховані на цвинтарі. На час робіт поліція запровадила на околицях пам'ятника заборону на перебування. 

Роботи із вилучення останків триватимуть до кінця тижня.

Роботам передувала заупокійна молитва, яку провели священнослужителі.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.