В естонському місті Нарва демонтували радянський танк

 

Нарва - місто в Естонії, у якому абсолютну більшість становлять етнічні росіяни. В період російської окупації місто було промарковано радянськими пам'ятниками, зокрема, танком.

З відновленням незалежності в Естонії відбулась декомунізація публічного простору. Однак, танк у Нарві та ще чимало пам'ятників радянської доби вистояли.

Після початку нової агресії РФ проти України, в естонському суспільстві знову постало питання про остаточне очищення Естонії від маркерів російської присутності.

Естонський уряд ухвалив рішення, що нарвський танк має бути демонтовано. Однак, міська влада виступила проти цього. Біля пам'ятника час від часу збирались росіяни, щоби висловити свій протест проти демонтажу.

16 серпня у Нарві почали демонтаж танка та решти радянських монументів. Біля пам'ятника було запроваджено комендантську годину та обмежено рух. Танк Т-34 зняли з постамента та доставили до Естонського військового музею у Віймсі.

Поліція повідомила, що затримала 9 осіб, які закликали до насильного опору демонтажу радянських пам'ятників. "Вони вже були нам знайомі, оскільки вдавалися до різних закликів і порушень. Вони не лише розміщували військову символіку, але й під час демонтажу пам'ятника активно закликали інших до насильницького спротиву. Один погрожував особі, причетній до перенесення пам'ятника. Зараз вони у відділку поліції", - повідомив керівник поліції Індрек Пюві. 

Ввечері на місці демонтованого пам'ятника зібралось кілька десятків осіб, однак, мітинг невдовзі завершився без ексцесів.

Ярослав Гайвас. Провідний діяч ОУН, розвідник, журналіст

Ярослав Гайвас належав до особливої категорії об’єктів оперативної розробки органів нквс / кдб – ідейних, переконаних, грамотних, добре підготовлених для підпільної роботи, які здобули хорошу освіту й пройшли велику школу боротьби, конспірації, перебування в тюрмах і таборах. Таких, на думку чекістів, не можна було ані завербувати, ані схилити до відмови від антирадянської діяльності. Тож їх мали тримати в полі зору і вигадувати способи, як мінімізувати активність.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.