АНОНС: НМІУ запрошує разом почитати Геродота

Національний музей історії України пропонує відвідати авторську екскурсію Лобові Клочко "Читаємо Геродота. Греки і скіфи на землях Північного Причорномор'я"

Національний музей історії України пропонує відвідати авторську екскурсію Лобові Клочко "Читаємо Геродота. Греки і скіфи на землях Північного Причорномор'я".
Батько історії Геродот залишив надзвичайний спадок – 9 книжок, у яких змалював яскраві картини буття багатьох племен давнини. Відкриємо книгу IV – "Мельпомена": це оповідання про Скіфію та її мешканців – звитяжних скіфів, які зуміли здолати перського царя Дарія. Геродот, мабуть, побував у Північному Причорномор'ї.
А, як відомо ще зі шкільного підручника, на березі Чорного моря вихідці з Еллади та Малої Азії заснували низку колоній, і серед них – Ольвію, що значить "щаслива" (зараз село Парутине Миколаївської області). Вчені припускають, що саме в Ольвії й жив деякий час Геродот.
Початок екскурсії "Читаємо Геродота. Греки і скіфи на землях Північного Причорномор'я" у неділю, 18 вересня, о 13:00. Необхідно зареєструватися заздалегідь за телефоном: (044) 280-13-96. Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра"). Вартість участі – 150 грн, для пенсіонерів, студентів, школярів – 90 грн (без додаткової плати за вхід до музею чи до Лаври).
 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.