АНОНС: онлайн-академія „Історія в часі війни"

Учасники академії зможуть послухати лекції Ярослава Грицака, Поліни Барвінської, Гелінади Грінченко та Юрія Шаповала

З 12-го по 15-те вересня Exil VHS / Open University in Exile / Відкритий Університет в Екзилі та Німецько-українська комісія істориків (НУКІ) проводять Літню академию "Історія в часі війни".

 

Метою академiї є надання украiїнським iстоpикам можливостi обговорити у фаховому колі виклики війни для істориків, розглянути нові вектори досліджень і презентувати свої напрацювання. Кожен день має свою власну тематику и розпочинається вступною лекцією члена НУКІ.

Після цього заплановані фахові панелі з доповідями учасників академії, коментарями від членів комісії та спільним обговоренням.

I день – Глобальна історія України (12 вересня, 15:00-19:00 за Києвом / 14:00-18:00 за Берліном) Лекція проф. д-р. Ярослава Грицака "Глобальна історія України та війна сьогодення"

II день – Українсько-німецькі відносини (13 вересня, 15:00-19:00 Київ / 14:00-18:00 Берлін) Лекція проф. д-р. Поліни Барвінської "Українсько-німецькі відносини у 20-21 ст.: українська історіографія

III день – Усна історія (14 вересня, 10:00-14:00 Київ / 09:00-13:00 Берлін) Лекція проф. д-р. Гелінади Грінченко "Усна історія і виклики сучасності"

IV день – Україна та імперії (15 вересня, 10:00-14:00 Київ / 09:00-13:00 Берлін) Лекція проф. д-р. Юрія Шаповала "На службі "червоній імперії". Українці-члени Політбюро ЦК КПРС (1917-1991)"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.