Прокуратура АР Крим відкрила справу за незаконні розкопки

Підозрюються керівники двох окупаційних установ

Прокуратура Автономної Республіки Крим та Севастополя підозрює двох керівників окупаційних установ - "Інституту археології Криму" та "Науково-дослідного центру історії та археології Криму". Їм інкримінують проведення низки незаконних археологічних розкопок на території окупованого півострова та пошкодженні об'єктів культурної спадщини України. Дії підозрюваних кваліфіковані за ч. 4 ст. 298 Кримінального кодексу України.

Підозрювані тривалий час працюють у сфері дослідження археології та обіймають керівні посади у створених окупаційною адміністрацією Інституті археології Криму та Науково-дослідницькому центрі історії та археології Криму.

Після окупації півострова, а саме з 2015 року до 2022 року, вказані особи керували проведенням незаконних археологічних розкопок на території печерного міста "Ексі-Кермен", об'єкті культурної спадщини національного значення. При цьому, жодних дозвільних документів на проведення археологічних розвідок та розкопок від компетентних органів України, вони не отримували.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.