Прокуратура АР Крим відкрила справу за незаконні розкопки

Підозрюються керівники двох окупаційних установ

Прокуратура Автономної Республіки Крим та Севастополя підозрює двох керівників окупаційних установ - "Інституту археології Криму" та "Науково-дослідного центру історії та археології Криму". Їм інкримінують проведення низки незаконних археологічних розкопок на території окупованого півострова та пошкодженні об'єктів культурної спадщини України. Дії підозрюваних кваліфіковані за ч. 4 ст. 298 Кримінального кодексу України.

Підозрювані тривалий час працюють у сфері дослідження археології та обіймають керівні посади у створених окупаційною адміністрацією Інституті археології Криму та Науково-дослідницькому центрі історії та археології Криму.

Після окупації півострова, а саме з 2015 року до 2022 року, вказані особи керували проведенням незаконних археологічних розкопок на території печерного міста "Ексі-Кермен", об'єкті культурної спадщини національного значення. При цьому, жодних дозвільних документів на проведення археологічних розвідок та розкопок від компетентних органів України, вони не отримували.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.