У Дніпрі тепер є вулиці Степана Бандери, Квітки Цісик та Єлисавети ІІ

У Дніпрі тепер є вулиці на честь Степана Бандери, Петра Яцика, Квітки Цісик, Ніла Армстронга, Єлизавети ІІ, Бехтовена, Генерала Капустянського

Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що одна з центральних вулиць Дніпра відтепер носить ім'я Степана Бандери.

Загалом Дніпровська міська рада ухвалила рішення про перейменування 45 топонімів:

Вул. 1 Травня – Вул. Архітектора Заболотного

Вул. Алеутська – Вул. Двірцева

Вул. Арбатська – Вул. Директорського Будинку

Вул. Армавірська – Вул. Бондаревої Криниці

Вул. Байкальска — Вул. Старочумацька

Вул. Балашовська – Вул. Гульдівська

Вул. Барнаульська – Вул. Братів П'ятигорських

Вул. Боброва – Вул. Майдан Озерний

Вул. Виборзька – Вул. Аудиторна

Вул. Водоп'янова – Вул. Сухий Яр

Вул. Воронезька – Вул. Петра Яцика

Вул. Гулі Корольової – Вул. Квітки Цісик

Вул. Давидова – Вул. Карла Роде

Пров. Давидова – Пров. Родевський

Туп. Давидова – Туп. Родевський

Вул. Декабристів – Вул. Андрія Розумовського

Вул. Достоєвського – Вул. Довжок

Вул. Єрмака – Вул. Великий Яр

Вул. Єрмолової – Вул. Василя Сліпака

Вул. Казакова – Вул. Ніла Армстронга

Вул. Лебедєва-Кумача – Вул. Бетховена

Вул. Лізи Чайкіної – Вул. Піхоти Короля

Вул. Ломоносова – Вул. Олександра Туашева

Вул. Мінусинська – Вул. Китайгородська

Пров. Мінусинський – Пров. Китайгородський

Озеро Московське – Плесо Ломівське

Вул. Нахімова – Вул. Міського Лісу

Вул. Невська – Вул. Христичівська

Вул. Нижньогородська – Вул. Щемилівська

Вул. Новомосковська – Вул. Самарчуцька

Вул. Оренбурзька – Вул. Мечетна

Вул. Пестеля – Вул. Скарбна

Вул. Путилівська – Вул. Юлії Залюбовської

Вул. Пушкіна – Вул. Василя Бабенка (Амур-Нижньодніпровський район)

Вул. Пушкіна – Вул. Ямпольська (Новокодацький район)

Пров. Пушкіна – Пров. Ямпольський

Вул. Саранська – Вул. Детальбудівська

Вул. Степана Разіна – Вул. Вільхового Лісу

Вул. Суворова – Вул. Алана Шепарда

Вул. Тверська – Вул. Яскрава

Вул. Томська – Вул. Німецька

Вул. Холмогорська – Вул. Генерала Капустянського

Вул. Шмідта – Вул. Степана Бандери

Вул. Юдіна – Вул. Танцюрина Балка

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.