У Солотвинській громаді пояснили чому перейменували вулицю Чорновола

У селі Біла Церква на Закарпатті було дві вулиці імені В'ячеслава Чорновола. Тож одну з них перейменували

20 вересня Солотвинська селищна рада (Тячівський район, Закарпатська область) перейменувала усі вулиці з російськими назвами у селах громади. Були ліквідовані топоніми на честь Пушкіна, Гагаріна, Лєрмонтова, Єсєніна, Суворова та інші маркери "рускава міра".

Також була перейменована вулиця Чорновола у селі Біла Церква Солотвинської територіальної громади. Це викликало обурення громадськості.

Влада Солотвинської громади пояснила, що у селі Біла Церква було дві вулиці імені В'ячеслава Чорновола. Одну з них назвали іменем визначного державного діяча ще у 2008 році. Інша - у новозбудованому кварталі - отримала свою назву у 2021 році.

Відтак, для уникнення розбіжностей одну з вулиць Чорновола перейменовано на Вербну. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.