АНОНС: відкриття пам'ятника лідеру Крайової Української Ради в Криму Павлу Горянському

1 жовтня об 11 годині відбудеться урочисте відкриття пам'ятника на могилі лідера Крайової Української Ради в Криму у 1919-1920 роках, консула УНР в Криму Павла Горянського

1 жовтня об 11 годині відбудеться урочисте відкриття пам'ятника на могилі лідера Крайової Української Ради в Криму у 1919-1920 роках, консула УНР в Криму, літератора, педагога, фахівця бібліотечної справи, науковця Павла Горянського (1878–1935), яка знаходиться у Державному історико-меморіальному заповіднику в Києві "Лук'янівський цвинтар".

"Вшанування пам'яті лідера українського національного руху в Криму у буремний період війн і революцій 1919-1920 років Павла Горянського – це важлива подія для громади кримських українців, яка є другою за чисельністю в Криму і перетворена окупантом на одну з найбільш дискримінованих етнічних спільнот.
Це ще один сигнал українським патріотам в Криму, що про них пам'ятають, а також нагадування українським владі, суспільству і міжнародному товариству про існування традицій самоорганізації у великої української громади в поки що окупованому Криму" - сказав голова Організаційного комітету із встановлення пам'ятника на могилі Павла Горянського Андрій Іванець.
Також він повідомив, що кошти на облаштування останнього місця спочинку лідера українців Криму початку століття надали доброчинці, імена яких будуть названі на відкритті.
Павло Горянський
Павло Горянський
Теми

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.