У Будинку-музеї Тараса Шевченка в Києві відкрилась експозиція пам’яті Романа Ратушного

У Будинку-музеї Тараса Шевченка, що в центрі Києва, відкрилася пам’ятна експозиція Романа Ратушного – відомого громадського активіста і воїна, який загинув за Україну на війні з російськими окупантами

Про це повідомляє Новинарня.

 

"Музей у нас невеликий, тож на тлі режиму збереження оригіналів Шевченкових особистих речей ми дещо трансформували експозицію, щоб вивільнити простір (між першою та шостою залами), який присвячений Ромі", – розповів завідувач музею Мирон Гордійчук, нині також мобілізований до лав ЗСУ.

У "просторі Ратушного" можна побачити прапор повстанців Холодноярської республіки, що вкривав труну з тілом Романа – розвідника 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", його тактичну кепку з шевроном "Коти ЗСУ" і марку, присвячену Романові.

На стіні – портрет загиблого героя і текст:

"Роман Ратушний належав до нового покоління українців, готових сміливо відстоювати свої принципи та цінності. Активіст, який багато зробив для розвитку громадянського суспільства своєї країни: боровся проти незаконної забудови Києва, поліцейського свавілля, корупції.

Початок широкомасштабної війни став для усіх нас перевіркою на міцність, часом визначати, хто ми і на що готові для захисту свого. Роман пішов до територіальної оборони Києва, пізніше – приєднався до 93-ї бригади "Холодний Яр".

Роман загинув. Але він триватиме в людях, яких і далі об'єднує, цінностях, які тепер захищатимуть вони".

Будинок-музей Тараса Шевченка розташований у самому центрі столиці, біля майдану Незалежності, за адресою провулок Шевченка, 8а.

Теми

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.