Мерефа дерусифікується

Мереф'янська міська рада перейменувала 62 вулиці, які мали російські або радянські назви

30 серпня 2022 року депутати Мереф'янської громади очистили мапу міста від радянських та російських назв. 

У місті тепер немає вулиць на честь Ватутіна, Гастелло, Герцена, Горького, Жуковського, Ломоносова, Матросова, Маяковського, Мічуріна, Некрасова, Пушкіна, Тімірязєва, Толстого, Тургєнєва, Ціолковського, Чернишевського, Чехова, Чкалова, Чайковського та Павлова, а також Московської.

Натомість з'явились назви на честь Володимира Вернадського, Ігоря Сікорського, Олександра Довженка, Пилипа Орлика, Івана Мазепи, Василя Стуса, Валентина Сім'янцева, Костя Щита, Левка Симиренка, Ярослава Мудрого, Федора Бульбенка, Панаса Мирного, Миколи Хвильового, академіка Корольова, Іллі Рєпіна та Леонтовича. Також вшановано Героїв Крут, Козаків-Богданівців та Героїв-Мереф'ян. Також одній з вулиць присвоєно назву Мереф'янської фортеці.

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.