У Василькові замість вулиць Винниченка та Костомарова будуть Радісні, Добросусідські та Історичні

Васильківська міська рада проявила свій національний інфантилізм

Як повідомила міська голова Василькова Наталія Баласинович, 6 вересня Васильківська міська рада ухвалила рішення про перейменування 132 вулиць у міській громаді.

 

З мапи міста зникли російські та радянські назви. Але не тільки. Під перейменування потрапили вулиці Володимира Винниченка (письменник, політик, перший український прем'єр-міністр у 1917-1918 рр.), Миколи Костомарова (історик) та пожежника-чорнобильця Миколи Титенка. При цьому вулиця Декабристів зберегла свою назву (але пообіцяли її назву винести на громадське обговорення).

Ще більший подив викликають нові назви вулиць у Василькові та довколішних селах: Весняна, Кленова, Бузкова, Світла, Шовковична, Творча, Медова, Світанкова, Трояндова, Пшенична, Липова, Родинна, Доброти, Мужності - і ще кілька десятків подібних, нібито "нейтральних", топонімів.

"Компоти і гербарії", "матьорі садоводи", "інфантилізм та малоросійство", "малоросійська оперетка", "суміш безвідповідальності і довбойобства" - найбезневинніші коментарі, що отримала ця новина у соцмережах, зокрема на сторінці Алли Колбовської.

Після зливи критики очільниця старовинного міста Василькова, відомого ще з давньоруських часів, Наталія Баласинович обмежила можливість коментування під новиною про перейменування.

 
 
 
 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.