43% українців позитивно оцінюють діяльність ОУН-УПА

У порівнянні з 2013 роком кількість позитивно налаштованих до УПА українців зросло приблизно удвічі, хоча й не подолало 50-відсотковий поріг

Упродовж 7-13 вересня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус".

За даними цього опитування, 43% українців позитивно оцінюють діяльність ОУН-УПА, а негативно 8%. У порівнянні з 2013 роком кількість позитивно налаштованих до УПА українців зросло приблизно удвічі, хоча й не подолало 50-відсотковий поріг. Кількість негативних відповідей щодо УПА зменшилась уп'ятеро.

 

В усіх регіонах України більше тих, хто позитивно ставиться до УПА. Щоправда, опитування не охоплює окуповані регіони. Дивно, але знайшлося 5% українськомовних українців, що надали негативні оцінки діяльності УПА. У вибірці недостатньо російськомовних росіян для надійних оцінок, але на рівні тенденції можна говорити про 55% негативних оцінок ОУН та УПА.

Таблиця 1. Як Ви, у цілому, оцінюєте діяльність Організації українських націоналістів - Української повстанської армії (ОУН-УПА) у часи Другої світової війни?

100% у рядку 2013 2022
Позитивно Важко сказати напевно Негативно Не знаю / Відмова Позитивно Важко сказати напевно Негативно Не знаю / Відмова
Регіон, де проживали до 24 лютого 2022 року                
Захід 47 27 21 5 57 32 4 7
Центр 19 32 40 10 43 37 6 14
Південь 7 22 54 17 37 40 11 12
Схід 9 19 66 6 27 43 16 15
Вік                
18-29 років 28 26 34 12 43 46 4 7
30-39 років 20 26 42 12 42 44 4 10
40-49 років 22 28 41 8 49 33 6 12
50-59 років 22 26 46 6 45 35 11 10
60-69 років 20 29 41 10 45 28 10 16
70+ років 16 25 50 10 29 36 16 18
Лінгво-етнічні категорії                
Українськомовні українці 34 28 30 8 52 33 5 11
Двомовні українці 16 30 44 10 34 47 6 12
Російськомовні українці 12 23 51 14 36 41 11 13
Російськомовні росіяни* 4 21 66 8 6 26 55 13

*  У вибірці 2022 року з 1025 респондентів лише 22 належать до цієї категорії. Тому дані наведені індикативно для розуміння загальних тенденцій.



"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.