43% українців позитивно оцінюють діяльність ОУН-УПА

У порівнянні з 2013 роком кількість позитивно налаштованих до УПА українців зросло приблизно удвічі, хоча й не подолало 50-відсотковий поріг

Упродовж 7-13 вересня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус".

За даними цього опитування, 43% українців позитивно оцінюють діяльність ОУН-УПА, а негативно 8%. У порівнянні з 2013 роком кількість позитивно налаштованих до УПА українців зросло приблизно удвічі, хоча й не подолало 50-відсотковий поріг. Кількість негативних відповідей щодо УПА зменшилась уп'ятеро.

 

В усіх регіонах України більше тих, хто позитивно ставиться до УПА. Щоправда, опитування не охоплює окуповані регіони. Дивно, але знайшлося 5% українськомовних українців, що надали негативні оцінки діяльності УПА. У вибірці недостатньо російськомовних росіян для надійних оцінок, але на рівні тенденції можна говорити про 55% негативних оцінок ОУН та УПА.

Таблиця 1. Як Ви, у цілому, оцінюєте діяльність Організації українських націоналістів - Української повстанської армії (ОУН-УПА) у часи Другої світової війни?

100% у рядку 2013 2022
Позитивно Важко сказати напевно Негативно Не знаю / Відмова Позитивно Важко сказати напевно Негативно Не знаю / Відмова
Регіон, де проживали до 24 лютого 2022 року                
Захід 47 27 21 5 57 32 4 7
Центр 19 32 40 10 43 37 6 14
Південь 7 22 54 17 37 40 11 12
Схід 9 19 66 6 27 43 16 15
Вік                
18-29 років 28 26 34 12 43 46 4 7
30-39 років 20 26 42 12 42 44 4 10
40-49 років 22 28 41 8 49 33 6 12
50-59 років 22 26 46 6 45 35 11 10
60-69 років 20 29 41 10 45 28 10 16
70+ років 16 25 50 10 29 36 16 18
Лінгво-етнічні категорії                
Українськомовні українці 34 28 30 8 52 33 5 11
Двомовні українці 16 30 44 10 34 47 6 12
Російськомовні українці 12 23 51 14 36 41 11 13
Російськомовні росіяни* 4 21 66 8 6 26 55 13

*  У вибірці 2022 року з 1025 респондентів лише 22 належать до цієї категорії. Тому дані наведені індикативно для розуміння загальних тенденцій.



Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.