«Великі гроші на фінансування державного проєкту Бабиного Яру є. Вимога донорів – це має бути проєкт Української держави» – Дробович

9 липня у Києві відбулася публічна дискусія на тему: «Пам‘ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам‘яті».

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Під час заходу були оприлюднені результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені І. Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології 1 – 7 червня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Читайте також: Громадська думка про вшанування пам'яті загиблих унаслідок злочинів нацистського та радянського тоталітарних режимів під час Другої світової війни

"Абсолютна більшість опитаних (76%) вважають, що пам'ять про загиблих у Бабиному Яру має вшановуватися на державному рівні", - зазначив науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи", професор Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань.

При цьому, лише 11% називають це питанням місцевого рівня. Близько 4% називають це питанням вузької групи людей, а 5% опитаних це байдуже.

 

Так само більшість респондентів вважають необхідною участь держави у фінансуванні створення меморіалу та музею у Бабиному Яру: 39% - обрали варіант, де держава це робить разом із приватними меценатами з різних країн, 22% - вважають, що кошти на такий меморіал та музей мають надходити виключно з державного бюджету України, а 13,5% схиляють до думку, що це має робити держава спільно з меценатами, які є громадянами України. Фінансування виключно коштами приватних меценатів – українців підтримують лише 6% опитаних, з громадян інших країн – 4%.

86% опитаних у цілому ставляться переважно позитивно до участі іноземців у фінансуванні заходів та інституцій історичної пам'яті та культури (музеїв, меморіалів) в Україні. Іншої точки зору дотримуються лише 15% респондентів.

Проте громадянство іноземців має значення, коли мова йде про створення місць пам'яті жертв нацистських злочинів під час Другої світової війни. Зокрема, найбільш прихильно українці ставляться до іноземців – громадян Ізраїлю: їх участь схвалюють 81% опитаних (проти 13%). До меценатів із Німеччини позитивно ставляться 77% опитаних (негативно 16%), за меценатів із США виступають понад 70% респондентів (проти 22%).

Водночас зовсім інша картина із ставленням до участі громадян Росії у створенні таких місць пам'яті: 48% опитаних виступають проти, 43% - виступають за, й 8% - не визначилися. У цьому питанні помітний чіткі відмінності між макрорегіонами: у західних та центральних областях переважає негативне ставлення (65% та 51% відповідно), у східних, південних та на Донбасі – переважає позитивне ставлення (56%, 57% та 63% відповідно).

 

"Для збереження пам'яті про складні та болючі події минулого потрібно створювати специфічні простори справедливості: фізичні, символічні та юридично-соціальні" - про це сказав Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час публічної дискусії.

"Пам'ять про Другу світову, пам'ять про геноциди, про травму, ці питання мають декілька вимірів вирішення і взагалі дискусії. Перш за все, коли ми говоримо про пам'ятання складної та болючої історії, то йдеться про встановлення не тільки фактів, але й справедливості.

Ми говоримо про створення деяких таких специфічних просторів справедливості, чи це йдеться про фізичні місця, куди можна прийти, подивитися, дізнатися правду про події. Чи це музеї, чи це меморіали, чи це цвинтарі, чи просто місця пам'яті організовані. Фізично дуже важливо мати реальні місця, куди ти можеш прийти, і де справедливість закарбована в просторі, в матеріальному вимірі", - сказав Дробович.

Насамкінець очільник УІНП відзначив важливу річ у контексті державного проєкту меморіалізації Бабиного Яру та того іншого, що створюється на кошти російських олігархів: "…великі гроші на фінансування державного проєкту є. Єдина вимога донорів – це має бути проєкт Української держави".

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.