Третина українців сумує за СРСР. СОЦІОЛОГІЯ

Опитування населення показало, що 32% українців жалкують про розпад Радянського Союзу.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на результати дослідження соціологічної групи "Рейтинг".

 

Водночас 61% опитаних не жалкують про те, що СРСР розвалився.

При цьому найбільше тих, хто жалкує, на південному сході країни, серед представників старшого покоління, менш забезпечених.

Ностальгують за Радянським Союзом також ті, хто не підтримав би проголошення Незалежності, а також люди, які вважають свої найкращі часи вже в минулому.

 

Відмінності у ставленні до радянського минулого серед населення Росії та України є діаметрально протилежними. Якщо за останні десять років рівень ностальгії за радянським минулим в Україні поступово знижується, то в Росії – зростає.

 

Повернення до планової економіки підтримують 27% опитаних, дві третини виступають за ринкові відносини. Чим багатші опитані, тим частіше вони висловлюються за вільний ринок.

Вплив радянського періоду на розвиток України 52% оцінили як нейтральний, 23% - як негативний, 18% - позитивний. Полярні оцінки (і негативні, і позитивні) дають представники старшого покоління. Серед наймолодших домінує нейтральна позиція, оскільки для них період СРСР – це інформація з підручника історії, а не реальний досвід.

 

Свобода слова (77%) та умови для самореалізації (64%) – сфери які, на думку опитаних, краще розвинені в сучасній Україні, у порівнянні з радянським періодом.

Оцінки рівня життя розділилися порівну: по 43% вважають, що він був кращий як за часів Радянського Союзу, так і в сучасній Україні. Молодші вважають, що сьогодні краще, старші – навпаки.

За оцінкою рівня медицини та освіти сучасна Україна поки "поступається" радянському минулому. Лише ті, хто народився в Незалежній Україні, вважають, що рівень медичних та освітніх послуг сьогодні кращий. Старші ж, навпаки, оцінюють сучасну медицину та освіту значно гірше.

 
 

Опитування проводилось з 20 липня до 9 серпня серед 20 тисяч респондентів в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Метод опитування: телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера. Помилка репрезентативності дослідження не більше 4%.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".