Загарбники порушують принципи реставраційних робіт у Бахчисарайському палаці – Аблялімова

Під час робіт у Бахчисарайському державному історико-культурному заповіднику загарбники використовують звичайні будівельні норми, що недопустимо у разі реставрації об'єкта культурної спадщини

Як повідомляє Укрінформ, про це заявила генеральна директорка Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника у 2014 році Ельміра Аблялімова.

 

За словами Аблялімової, у випадку з Бахчисарайським палацом порушуються три принципи реставраційних робіт: науковості, обгрунтованості під час визначення реставраційного рішення і зворотності виконаних робіт.

"Тобто, такі роботи не можуть погіршувати історичну, художню, наукову цінність пам'ятки. Наші висновки підтвердили експерти Центру з питань вивчення та відновлення культурних цінностей і наголосили, що роботи, які були проведені, характерні для будівництва. Це і є головним порушенням – використання звичайних будівельних норм на об'єкті культурної спадщини, що недопустимо у випадку реставрації", - зауважила вона.

За її словами, всі роботи в заповіднику проводяться восени і взимку, і через велику кількість опадів та використання жорстких методів миття фасадів відбулося перенасичення грунтів та їх осідання. Також виникли тріщини на світському корпусі палацу, східному мінареті мечеті. Використання важкої будівельної техніки та відбійних молотків спричинили вібрації стін і численні пошкодження, що призвели до знищення автентичного вигляду деяких об'єктів комплексу. Також було пошкоджено фресковий розпис стін.

"На сьогодні так званими реставраційними роботами, що є звичайними будівельними, охоплені майже всі об'єкти комплексу, у тому числі головний корпус. Недавно ми отримали інформацію, що хочуть замінити мармурову підлогу на шестикутну керамічну плитку", - зауважила Аблялімова.

Поглиблення русла річки Чуруксул, за її словами, також здійснювалося без досліджень, у результаті було знищено частину фундаментів, облицювання набережної, опори мостів.

Вона зауважила, що балкова система, яку встановили окупанти на Ханській мечеті, почала розклеюватися і балки вирішили поєднувати сталевими хомутами. Але розрахунок додаткового навантаження і наслідків не проводили, і це створює небезпеку для будівлі.

Аблялімова наголосила, що незаконна, призначена окупантами "адміністрація" заповідника навмисне знецінює історичну пам'ятку.

"Такі дії, як проведення християнських свят на території Ханського палацу призводять до насаджування нових ідеалів, розмиття національних кордонів та поступово стирають культурну ідентичність. російська влада використовує дослідження російських істориків, які служать політичні ідеології режиму, створюють міфи для завойовницьких політичних ідей", - зауважила Аблялімова.






Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.