У Києві дерусифікували ще понад 40 вулиць

Тепер у Києві немає вулиць Пушкіна і маршала Тимошенка, але є вулиці Євгена Чикаленка та Левка Лук'яненка

Депутати Київради 27 жовтня перейменували понад 40 вулиць, провулків та площ, назви яких пов'язані з російським та радянським минулим. Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив після засідання Київської міської ради.

 

Список перейменованих вулиць

Дарницький район

1. вул. Маркса Карла (Дарницький р-н) — вул. Йоганна Вольфганга Ґете

2. вул. Кронштадтська — вул. Володимира Рибака

3. вул. Славгородська — вул. Дениса Антіпова

Голосіївський район

4. пл. Амурська — пл. Васильківська

5. вул. Бурмистенка — вул. Оріхуватська

6. вул. Вільямса Академіка — вул. Степана Рудницького

7. вул. Генерала Родимцева — вул. Горіхуватський шлях

8. вул. Жигулівська — вул. Бескидська

9. вул. Костичева Академіка — вул. Професора Балінського

10. вул. Майкопська — вул. Гетьманська

11. вул. Генерала Доватора — вул. Катерини Грушевської

12. вул. Смольна — вул. Братів Чучупаків Деснянський район

13. вул. Макаренка — вул. Климента Квітки

14. вул. Маркса Карла — вул. Олексія Курінного Дніпровський район

15. вул. Астраханська — вул. Кастуся Калиновського Оболонський район

16. вул. Клари Цеткін — вул. Дніпрової Чайки

17. вул. Маршала Тимошенка — вул. Левка Лук'яненка

18. вул. Новикова-Прибоя — вул. Ірини Жиленко Печерський район

19. вул. Глазунова — вул. Дмитра Годзенка

20. вул. Лізи Чайкіної — вул. Олени Степанів

21. вул. Олександра Матросова — вул. Генерала Кульчицького

22. вул. Чигоріна — вул. Дмитра Дорошенка Подільський район

23. вул. Брестська — вул. Франциска Скорини

24. вул. Одоєвського — вул. Байрона

25. пров. Олександра Бестужева — пров. Кузьми Скрябіна

Святошинський район

26. вул. Вітрука Генерала — вул. Авіаконструкторська

27. вул. Гаршина — вул. Стефаника Василя

28. пл. Героїв Бреста — пл. Чорнобаївська

29. вул. Жолудєва — вул. Олександра Махова

30. вул. Кулібіна — вул. Рене Декарта

31. бульв. Ромена Роллана — бульв. Жуля Верна

32. вул. Петра Чаадаєва — вул. Дмитра Чижевського

33. вул. Феодори Пушиної — вул. Ореста Васкула

34. вул. Якутська — вул. Родини Бунге

Солом'янський район

35. вул. Багратіона — вул. Максима Левіна

36. вул. Мартиросяна — вул. Сергія Берегового

37. пров. Московський — пров. Павла Лі

Шевченківський район

38. вул. Бориса Житкова — вул. Братів Малакових

39. вул. Краснодарська — вул. Ґолди Меїр

40. вул. Некрасівська — вул. Івана Драча

41. вул. Пушкінська — вул. Євгена Чикаленка

42. вул. Муромська — вул. Володимира Жаботинського

43. вул. Чаплигіна — вул. Академіка Івахненка

44. пров. Чаплигіна — пров. Академіка Івахненка

Крім того, Київрада уточнила низку назв вулиць, які містили неточності:

1. вул. Блакитного — вул. Еллана-Блакитного

2. вул. Вавілових — вул. Вавилових

3. вул. Гродненська — вул. Гроденська

4. пров. Гродненський — пров. Гроденський

5. вул. Добрузька — вул. Добруська

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.