У Києві дерусифікували ще понад 40 вулиць

Тепер у Києві немає вулиць Пушкіна і маршала Тимошенка, але є вулиці Євгена Чикаленка та Левка Лук'яненка

Депутати Київради 27 жовтня перейменували понад 40 вулиць, провулків та площ, назви яких пов'язані з російським та радянським минулим. Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив після засідання Київської міської ради.

 

Список перейменованих вулиць

Дарницький район

1. вул. Маркса Карла (Дарницький р-н) — вул. Йоганна Вольфганга Ґете

2. вул. Кронштадтська — вул. Володимира Рибака

3. вул. Славгородська — вул. Дениса Антіпова

Голосіївський район

4. пл. Амурська — пл. Васильківська

5. вул. Бурмистенка — вул. Оріхуватська

6. вул. Вільямса Академіка — вул. Степана Рудницького

7. вул. Генерала Родимцева — вул. Горіхуватський шлях

8. вул. Жигулівська — вул. Бескидська

9. вул. Костичева Академіка — вул. Професора Балінського

10. вул. Майкопська — вул. Гетьманська

11. вул. Генерала Доватора — вул. Катерини Грушевської

12. вул. Смольна — вул. Братів Чучупаків Деснянський район

13. вул. Макаренка — вул. Климента Квітки

14. вул. Маркса Карла — вул. Олексія Курінного Дніпровський район

15. вул. Астраханська — вул. Кастуся Калиновського Оболонський район

16. вул. Клари Цеткін — вул. Дніпрової Чайки

17. вул. Маршала Тимошенка — вул. Левка Лук'яненка

18. вул. Новикова-Прибоя — вул. Ірини Жиленко Печерський район

19. вул. Глазунова — вул. Дмитра Годзенка

20. вул. Лізи Чайкіної — вул. Олени Степанів

21. вул. Олександра Матросова — вул. Генерала Кульчицького

22. вул. Чигоріна — вул. Дмитра Дорошенка Подільський район

23. вул. Брестська — вул. Франциска Скорини

24. вул. Одоєвського — вул. Байрона

25. пров. Олександра Бестужева — пров. Кузьми Скрябіна

Святошинський район

26. вул. Вітрука Генерала — вул. Авіаконструкторська

27. вул. Гаршина — вул. Стефаника Василя

28. пл. Героїв Бреста — пл. Чорнобаївська

29. вул. Жолудєва — вул. Олександра Махова

30. вул. Кулібіна — вул. Рене Декарта

31. бульв. Ромена Роллана — бульв. Жуля Верна

32. вул. Петра Чаадаєва — вул. Дмитра Чижевського

33. вул. Феодори Пушиної — вул. Ореста Васкула

34. вул. Якутська — вул. Родини Бунге

Солом'янський район

35. вул. Багратіона — вул. Максима Левіна

36. вул. Мартиросяна — вул. Сергія Берегового

37. пров. Московський — пров. Павла Лі

Шевченківський район

38. вул. Бориса Житкова — вул. Братів Малакових

39. вул. Краснодарська — вул. Ґолди Меїр

40. вул. Некрасівська — вул. Івана Драча

41. вул. Пушкінська — вул. Євгена Чикаленка

42. вул. Муромська — вул. Володимира Жаботинського

43. вул. Чаплигіна — вул. Академіка Івахненка

44. пров. Чаплигіна — пров. Академіка Івахненка

Крім того, Київрада уточнила низку назв вулиць, які містили неточності:

1. вул. Блакитного — вул. Еллана-Блакитного

2. вул. Вавілових — вул. Вавилових

3. вул. Гродненська — вул. Гроденська

4. пров. Гродненський — пров. Гроденський

5. вул. Добрузька — вул. Добруська

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.