Демонтаж пам’ятників червоноармійцям у Польщі показували у прямому ефірі

У прямому ефірі на сайті Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі та соцмережах регіональних відділів Інституту показували демонтаж чотирьох пам'ятників Червоній армії у Польщі.

 

Демонтаж пам'ятників червоноармійцям, крім населеного пункту, відбувся в Глубчице та Бичині Опольського воєводства, Боболіцах Західнопоморського воєводства та Сташові Свєнтокшиського воєводства.

Усі чотири пам'ятники вдячності червоній армії було встановлено в цих населених пунктах в 1945 році.

Голова IPN Польщі Кароль Навроцький, який відвідав місце демонтажу радянського пам'ятника в Глубчице під час брифінгу для ЗМІ підкреслив, що відбувається демонтаж символу радянської системи, яка пліч-о-пліч з Адольфом Гітлером розпочала Другу світову війну, а також символу системи, яка після 1945 року підпорядкувала і колонізувала пів Європи, зокрема і Польщу.

"Це символ системи, дух якого перейняла сучасна російська федерація, яка в ціннісній і ментальній площині відповідає за смерть українців сьогодні, в XXI столітті",- наголосив Навроцький.

Він додав, що цей пам'ятник є також символом брехні та перекручування історії, оскільки в 1945 році радянські солдати не принесли до Польщі свободу, а "чергове поневолення".

Навроцький навів приклади, коли радянські солдати вбивали невинних поляків у різних населених пунктах після так званого звільнення територій від нацистів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.