Демонтаж пам’ятників червоноармійцям у Польщі показували у прямому ефірі

У прямому ефірі на сайті Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі та соцмережах регіональних відділів Інституту показували демонтаж чотирьох пам'ятників Червоній армії у Польщі.

 

Демонтаж пам'ятників червоноармійцям, крім населеного пункту, відбувся в Глубчице та Бичині Опольського воєводства, Боболіцах Західнопоморського воєводства та Сташові Свєнтокшиського воєводства.

Усі чотири пам'ятники вдячності червоній армії було встановлено в цих населених пунктах в 1945 році.

Голова IPN Польщі Кароль Навроцький, який відвідав місце демонтажу радянського пам'ятника в Глубчице під час брифінгу для ЗМІ підкреслив, що відбувається демонтаж символу радянської системи, яка пліч-о-пліч з Адольфом Гітлером розпочала Другу світову війну, а також символу системи, яка після 1945 року підпорядкувала і колонізувала пів Європи, зокрема і Польщу.

"Це символ системи, дух якого перейняла сучасна російська федерація, яка в ціннісній і ментальній площині відповідає за смерть українців сьогодні, в XXI столітті",- наголосив Навроцький.

Він додав, що цей пам'ятник є також символом брехні та перекручування історії, оскільки в 1945 році радянські солдати не принесли до Польщі свободу, а "чергове поневолення".

Навроцький навів приклади, коли радянські солдати вбивали невинних поляків у різних населених пунктах після так званого звільнення територій від нацистів.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".