Демонтаж пам’ятників червоноармійцям у Польщі показували у прямому ефірі

У прямому ефірі на сайті Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі та соцмережах регіональних відділів Інституту показували демонтаж чотирьох пам'ятників Червоній армії у Польщі.

 

Демонтаж пам'ятників червоноармійцям, крім населеного пункту, відбувся в Глубчице та Бичині Опольського воєводства, Боболіцах Західнопоморського воєводства та Сташові Свєнтокшиського воєводства.

Усі чотири пам'ятники вдячності червоній армії було встановлено в цих населених пунктах в 1945 році.

Голова IPN Польщі Кароль Навроцький, який відвідав місце демонтажу радянського пам'ятника в Глубчице під час брифінгу для ЗМІ підкреслив, що відбувається демонтаж символу радянської системи, яка пліч-о-пліч з Адольфом Гітлером розпочала Другу світову війну, а також символу системи, яка після 1945 року підпорядкувала і колонізувала пів Європи, зокрема і Польщу.

"Це символ системи, дух якого перейняла сучасна російська федерація, яка в ціннісній і ментальній площині відповідає за смерть українців сьогодні, в XXI столітті",- наголосив Навроцький.

Він додав, що цей пам'ятник є також символом брехні та перекручування історії, оскільки в 1945 році радянські солдати не принесли до Польщі свободу, а "чергове поневолення".

Навроцький навів приклади, коли радянські солдати вбивали невинних поляків у різних населених пунктах після так званого звільнення територій від нацистів.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.