Німецько-українська комісія істориків обрала нових співголів

Німецько-українську комісію істориків очолили Гелінада Грінченко та Ґвідо Гаусманн

Німецько-українська комісія істориків під час щорічної конференції провела вибори нових співголів на наступні три роки. Ними стали проф. д.-р. Ґвідо Гаусманн з Регенсбурзького Університета / IOS Регенсбург та проф. д.-р. Гелінада Грінченко з Харківського національного університета імені В. Н. Каразіна / Вуппертальського гірничого університету.

Гелінада Грінченко
Гелінада Грінченко
Ґвідо Гаусманн
Ґвідо Гаусманн

Німецько-українська комісія істориків (НУКІ) розпочала свою роботу в лютому 2015 року. Метою діяльності комісії є розширення інституційних звязків між українським та німецьким  академічними середовищами  та поширення знань про німецьку та українську історію в обох країнах. Одним із ключових напрямів роботи НУКІ є підтримка молодих науковців.

НУКІ зосерджує свою роботу на таких темах німецької, української та німецько-української історії: Перша та Друга світові війни у Німеччині та в Україні, німецька окупаційна політика та Голокост. Крім того, комісія займається історією України в радянський період та темою Голодомору.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.