РФ дещо заборонила американським історикам

РФ запроваджує свої "санкції" проти кількох істориків. Деталі заборони росіяни не розкривають

У російському міністерстві закордонних справ анонсували введення санкцій проти 200 громадян США. 

 
фото: дзеркало тижня

У цей почесний список потрапило кілька істориків. Зокрема, це:

- Тімоті Снайдер ("Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним", "Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь", "Червоний князь", "Як Європа мала б відповісти на російську агресію", "Фашизм повертається в країну, яку колись зруйнував", "Як Україна може дати майбутнє Європі?");

- Джордж Грабович ("Шевченко, якого не знаємо", "До історії української літератури");

- подружжя воєнних істориків Кімберлі та Фредерик Каган (засновники та співробітники Інституту вивчення війни).

- Енн Епплбом ("Between East and West", "Історія ГУЛАГу", "Залізна завіса: Приборкання Східної Європи, 1944—1956", "Червоний голод. Війна Сталіна проти України");

- дослідник міст Блер Рубл ("Leningrad: Shaping a Soviet City", "Soviet Trade Unions: Their Development in the 1970s");

- Олександр Мотиль ("Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження", "Dilemmas of Independence: Ukraine after Totalitarianism")

- Джон-Пол Химка ("Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century", "Ukrainian Nationalists and the Holocaust: OUN and UPA's Participation in the Destruction of Ukrainian Jewry, 1941–1944", "Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба", "Розуміння минулого - важливіше за бандер і шухевичів").

У чому саме полягають обмеження для цих осіб, росіяни не побажали повідомити.






На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.