РФ дещо заборонила американським історикам

РФ запроваджує свої "санкції" проти кількох істориків. Деталі заборони росіяни не розкривають

У російському міністерстві закордонних справ анонсували введення санкцій проти 200 громадян США. 

 
фото: дзеркало тижня

У цей почесний список потрапило кілька істориків. Зокрема, це:

- Тімоті Снайдер ("Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним", "Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь", "Червоний князь", "Як Європа мала б відповісти на російську агресію", "Фашизм повертається в країну, яку колись зруйнував", "Як Україна може дати майбутнє Європі?");

- Джордж Грабович ("Шевченко, якого не знаємо", "До історії української літератури");

- подружжя воєнних істориків Кімберлі та Фредерик Каган (засновники та співробітники Інституту вивчення війни).

- Енн Епплбом ("Between East and West", "Історія ГУЛАГу", "Залізна завіса: Приборкання Східної Європи, 1944—1956", "Червоний голод. Війна Сталіна проти України");

- дослідник міст Блер Рубл ("Leningrad: Shaping a Soviet City", "Soviet Trade Unions: Their Development in the 1970s");

- Олександр Мотиль ("Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження", "Dilemmas of Independence: Ukraine after Totalitarianism")

- Джон-Пол Химка ("Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century", "Ukrainian Nationalists and the Holocaust: OUN and UPA's Participation in the Destruction of Ukrainian Jewry, 1941–1944", "Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба", "Розуміння минулого - важливіше за бандер і шухевичів").

У чому саме полягають обмеження для цих осіб, росіяни не побажали повідомити.






Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.