Спецпроект

У Брюсселі вшанували пам'ять жертв Голодомору

У Брюсселі віддали шану мільйонам українців, померлих під час Голодомору – штучного голоду, вчиненого радянським тоталітарним режимом у 1932-1933 роках в Україні

Про це у Фейсбуці повідомило Представництво України при ЄС.

 

Увечері 13 листопада представники представництва приєдналися до молитовного вшанування пам'яті невинних жертв організованого Сталіним Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні у Кафедральному соборі святих Михайла і Гудули.

"Упродовж багатьох років правда про жахливий радянський злочин Голодомору замовчувалася. срср всіляко намагався приховати будь-які згадки, документи, записи чи публікації, які могли б підтвердити смерть мільйонів людей в Україні. Сотні сторінок документів досі залишаються під замком в архівах Кремля. Скоріш за все, Росія ніколи не надасть доступ до них, оскільки вони лише підтверджують факт геноциду українського народу", – йдеться в дописі.

Представництво України при ЄС закликало міжнародних партнерів України визнати Голодомор актом геноциду проти українського народу.

"Сьогодні історія повторюється, адже повномасштабна жорстока війна росії проти України є не лише загарбницькою, а й геноцидною кампанією, спрямованою на знищення українців як нації. Ми схиляємо голови перед усіма нашими Захисниками на передовій та вдячні всім, хто стоїть пліч-о-пліч з Україною у нашій боротьбі за незалежність і свободу", – додали у представництві.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.